ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 квітня 2012 року 10:23 № 2а-3529/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Савченко А.І., суддів: Кузьменка В.А., Добрівської Н.А., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»
ДоДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
про скасування постанови
за участю представників сторін:
від позивача -Шевкопляс О.А.,
від відповідача -Жураківська О.В.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 4 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування»(далі по тексту -позивач, ПАТ «СК «Альфа Страхування») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі по тексту -відповідач, Держфінпослуг) про скасування постанови № 356/421/12/1-СК від 16 лютого 2012 року про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до попереднього судового засідання на 28 березня 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 4 квітня 2012 року.
В судовому засіданні 4 квітня 2012 року представник позивача позов підтримав. Представник відповідача виклав зміст заперечень проти заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування»зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 07.06.2000р., ідентифікаційний код 30968986.
20 січня 2010 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України позивачу видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи cерії СТ № 255 (реєстраційний номер 11100968).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29 листопада 2011 року Державною службою фінансового моніторингу України (далі по тексту -Держфінмоніторинг) на адресу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України надіслано лист № 2852/0340-6-3-дск, у якому повідомлено про ряд суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які в першому півріччі 2011 року подали до Держфінмоніторингу інформацію про фінансові операції, що підлягають обов'язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу, та які не були взяті на облік у зв'язку з допущеними помилками під час заповнення полів форм № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу»та № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу».
Згідно з додатком до листа Держфінмоніторингу від 29 листопада 2011 року № 2852/0340-6-3-дск до переліку таких суб'єктів віднесено, зокрема, ПАТ «СК «Альфа Страхування».
За результатами розгляду вказаного листа, на підставі посвідчення на проведення інспекції від 19 грудня 2011 року № 1128/42/3/2, інспекційною групою Держфінпослуг у період з 19 грудня 2011 року по 16 січня 2012 року проведено позапланову інспекцію ПАТ «СК «Альфа Страхування», про що складено Акт позапланової інспекції від 24 січня 2012 року № 1128/42/3/2 ФМ (далі по тексту -Акт інспекції).
Актом інспекції встановлено, що 7 лютого 2011 року на підставі страхових внесків робітників ВП «ЮУ АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»із зарплати за другу половину січня 2011 року позивачем здійснено фінансову операцію № 784 на суму 188037,53 грн., яку зареєстровано в реєстрі 8 лютого 2011 року.
10 лютого 2011 року позивачем надіслано до Держфінмоніторингу повідомлення про вказану операцію за формою № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу»та № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу».
16 лютого 2011 року Держфінмоніторинг відмовив у взятті на облік фінансової операції № 784 з підстав, викладених у Повідомленні про взяття фінансової операції на облік або про відмову від взяття на облік Держфінмоніторингом № 676/0530-7.
22 лютого 2011 року позивачем до Держфінмоніторингу надіслано повторне повідомлення за формою № 2-ФМ, № 4-ФМ про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу.
28 лютого 2011 року Держфінмоніторингом відмовлено у взятті на облік фінансової операції з підстав, викладених у Повідомленні про взяття фінансової операції на облік або про відмову від взяття на облік Держфінмоніторингом № 830/0530-7.
9 березня 2011 року позивачем втретє подано до Держфінмоніторингу повідомлення за формою № 2-ФМ, № 4-ФМ про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу.
14 березня 2011 року Держфінмоніторинг відмовив у взятті на облік фінансової операції з підстав, викладених у Повідомленні про взяття фінансової операції на облік або про відмову від взяття на облік Держфінмоніторингом № 951/0530-7.
Згідно з висновками Акту інспекції, неподання інформації про фінансову операцію до Держфінмоніторингу за формою і в порядку, встановленому законодавством, є порушенням вимог пункту 7.5. розділу 7 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 5 серпня 2003 року № 25 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2003 року за № 715/8036 (далі по тексту - Положення від 05.08.2003р. № 25).
16 лютого 2012 року за результатами розгляду справи Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України відносно ПАТ «СК «Альфа Страхування»винесено постанову № 365/421/12/1-СК про застосування штрафу за невиконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом у розмірі 1700,00 грн.
Вважаючи накладений штраф адміністративно-господарською санкцією, яка застосована з порушенням строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ПАТ «СК «Альфа Страхування»та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28 листопада 2002 року № 249-IV (далі по тексту - Закон України від 28.11.2002р. № 249-IV), Порядком взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 747 (далі по тексту -Порядок) та Положенням про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженим розпорядженням Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг від 5 серпня 2003 року № 25 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2003 року за № 715/8036 (далі по тексту -Положення).
Так, позивачем визнається та його представником не заперечувався під час судового розгляду справи факт порушення ПАТ «СК «Альфа Страхування»вимог пункту 7.5. розділу 7 Положення в частині неподання інформації про фінансову операцію до Держфінмоніторингу за формою і в порядку, встановленому законодавством, а саме, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»та Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
А отже, в силу положень частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, наведене не потребує доказуванню, оскільки згідно з вказаною нормою обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Стосовно доводів позивача про пропущення відповідачем строку застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Згідно частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 5 частини 2 статті 6 Закону України від 28.11.2002р. № 249-IV встановлено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення.
Відповідно до пункту 12 Порядку реєстрація суб'єктом фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, інших фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, проводиться шляхом внесення відповідної інформації до реєстру.
Як встановлено пунктом 7.5. Розділу VII Положення, інформація про фінансову операцію реєструється та подається до Держфінмоніторингу України за формою і в порядку, встановленими законодавством.
Згідно пункту 27 Порядку у разі отримання від Держфінмоніторингу України повідомлення про відмову у взяті на облік суб'єкт зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати його надходження подати Держфінмоніторингу України належним чином оформлене повідомлення про фінансову операцію.
У разі подання Держфінмоніторингу України трьох неналежним чином оформлених повідомлень про одну і ту саму фінансову операцію інформація про таку фінансову операцію вважається неподаною.
Суд звертає увагу на положення пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України від 28.11.2002р. № 249-IV, відповідно до якого неподання суб'єктом первинного фінансового моніторингу інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, Спеціально уповноваженому органу - це:
неподання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу (відсутність на обліку у Спеціально уповноваженого органу належним чином оформленого та поданого зазначеним суб'єктом первинного фінансового, моніторингу повідомлення (інформації) про такі фінансові операції);
повторне подання неналежним чином оформленого повідомлення (інформації) про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, яке не взято на облік Спеціально уповноваженим органом (під повторним поданням неналежним чином оформленого повідомлення (інформації) про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, слід розуміти послідовне подання суб'єктом первинного фінансового моніторингу трьох неналежним чином оформлених повідомлень про одну й ту саму фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу).
Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про те, що датою неподання ПАТ «СК «Альфа Страхування»інформації про фінансову операцію № 784 є 9 березня 2011 року, оскільки саме в цей день позивачем було втретє подано повідомлення за формою № 2-ФМ, № 4-ФМ про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу.
За таких підстав, постанова від 16 лютого 2012 року № 365/421/12/1-СК про застосування штрафу за невиконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом прийнята з дотриманням, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України, річного строку від дня порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності у сфері здійснення фінансового моніторингу, а Держфінпослуг, застосовуючи штрафні санкції, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, Окружний адміністративний суд звертає увагу на наявний в матеріалах справи лист Державної служби фінансового моніторингу України від 29 листопада 2011 року № 2852/0340-6-3-дск, в якому повідомляється Держфінпослуг про відповідні порушення з боку позивача та який отримано відповідачем, згідно зі штампом вхідної кореспонденції 1 грудня 2011 року, а отже, про наявність підстав для здійснення перевірки позивача щодо дотримання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»відповідач дізнався саме 1 грудня 2011 року, а факт порушення позивачем вимог чинного законодавства встановлено під час проведення інспекції, за результатами якої 24 січня 2012 року складено Акт позапланової інспекції, що в подальшому стало підставою для застосування штрафних санкцій за таке порушення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий суддя - А.І. Савченко
Судді: В.А. Кузьменко
Н.А. Добрівська