ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
11 год. 06 хв.
29 березня 2012 року № 2а-3201/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Томилець Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент Балабино»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва
проскасування податкового повідомлення-рішення
У судовому засіданні 29 березня 2012 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент Балабино»(надалі -також «Позивач», «ТОВ «Рітейл Девелопмент Балабино») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (надалі -також «Відповідач») про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010101501 від 24 жовтня 2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення № 0010101501 від 24 жовтня 2011 року, на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі невірних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.
На думку представника Позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення, Відповідачем було неправильно застосовано норми Податкового кодексу України і не було об'єктивно проаналізовано всіх обставин справи.
Представник Відповідача -Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.
Додатково в обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що у зв'язку із набранням 1 квітня 2011 року чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу не включається.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент Балабино»за звітний податковий період 2 кварталу 2011 року.
За результатами перевірки складено Акт № 958/1501/36633707 від 24 жовтня 2011 року, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент Балабино»п.п. 3 пункту 4 Розділу ХХ Перехідних Положень Податкового кодексу України, а саме: платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 10086 грн. (десять тисяч вісімдесят шість гривень).
На підставі Акту № 958/1501/36633707 від 24 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010101501 від 24 жовтня 2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент Балабино»було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками другого кварталу 2011 року у розмірі 10086 грн. (десять тисяч вісімдесят шість гривень).
Позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення № 0010101501 від 24 жовтня 2011 року таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010101501 від 24 жовтня 2011 року, як рішення суб'єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних дій та рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з висновком ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»(рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається зі змісту Акту перевірки № 958/1501/36633707 від 24 жовтня 2011 року, складеного за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент Балабино»вимог:
- п.п. 3 пункту 4 Розділу ХХ Перехідних Положень Податкового кодексу України.
Зокрема, на думку податкового органу, у зв'язку із набранням 1 квітня 2011 року чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу не включається.
1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Розділом ІІІ Податкового кодексу України визначено порядок нарахування та сплати на прибуток підприємств.
В той же час, відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
У 1 кварталі 2011 року діяв Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до статті 3 якого об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Суд звертає увагу, що до вказаного в підпункті 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Судом встановлено, що валові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент Балабино»у І кварталі 2011 року, які викладені в рядку 06.6 уточнюючої податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року і становлять 10086 грн. (а.с. 56), сформовані на підставі від'ємних значень об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду 2010 року (а.с. 43), які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, У цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 1 квітня 2011 року визначено статтею 150 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
В той же час, Суд звертає увагу на те що, пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового Кодексу України визначено особливості застосування пункту 150.1 статті 150 Податкового Кодексу України.
Так, пункт 150.1 статті 150 Податкового Кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що системний аналіз змісту вищевказаних положень податкового кодексу України свідчить про те, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.
Згідно з пунктом 7.3 статті 7 податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Також, Суд звертає увагу, що стаття 139 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.
Так, зазначений перелік не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».
Крім того, в Листі від 10 листопада 2011 року № 04-39/10-1160 Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики звернув увагу на те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01 січня 2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Враховуючи все вищевикладене та те, що Відповідачем не ставилося під сумнів правильність визначення Позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого в уточнюючій податковій декларації за І квартал 2011 року (а.с. 56), Суд приходить до висновку, згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок 04 (сума 11735 грн.), Позивач при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, в рядок 06.6 уточнюючої податкової декларації за ІІ квартал 2011 року (а.с. 49) вірно включив валові витрати задекларовані в уточнюючій податковій декларації за І квартал 2011 року.
У рішенні в справі «Щокін проти України»(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: «Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише «на умовах, передбачених законом»і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття «закону») вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні.»
Також, Суд звертає увагу, що дії Відповідача у спірних публічно-правових відносинах свідчать про порушення принципів, визначених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, а саме принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
Під принципом обґрунтованості для цілей даної адміністративної справи Суд розуміє принцип, відповідно до якого при прийнятті рішення повинні бути враховані обставини, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Вказаний принцип вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути мотивованим.
За таких обставин, Суд приходить до висновку про те, що все вищенаведене в сукупності є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0010101501 від 24 жовтня 2011 року винесеного за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент Балабино»за звітний податковий період 2 кварталу 2011 року.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва не довів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0010101501 від 24 жовтня 2011 року.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0010101501 від 24 жовтня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. Є. Блажівська