ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 квітня 2012 року 08:57 № 2а-1168/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Пісоцької О.В., та Чудак О.М., при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився (просив проводити засідання за його відсутності)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 14.12.2011 р. № 10-1417/5036)
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_3
доДержавної податкової служби України
третя особа-1Державна податкова служба у Кіровоградській області
третя особа-2Світловодська ОДПІ Кіровоградської області
про скасування рішень,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_3 з позовом до ДПС України в якому, з урахуванням уточнень від 25.05.2011 р., від 12.03.2012 р., позовні вимоги сформульовані в остаточній редакції наступним чином: «Скасувати всі рішення, що приймались від першої ланки державної податкової служби м. Світловодська, м. Кіровограда до рішення Державної податкової /адміністрації/ служби України, оскільки прийняті акти не відповідають ст. 19 Конституції України та чинного податкового законодавства України».
З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги до ДПС України стосуються скасування:
- податкового повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. № 0000161700/0, яке прийнято Світловодською об'єднаною ДПІ, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища»у розмірі 1700 грн. за штрафними фінансовими санкціями, яке прийнято згідно з п/п. 54.3. ПК України та відповідно до розд. 2 ст. 54 п. 54.1. ПК України на підставі Акту перевірки № 2/1700/НОМЕР_1 від 25.02.2011 р., яким встановлено порушення роз. 2 ст. 120 п. 120.1. п/п. 120.1.1. ПК України;
- Рішення ДПА у Кіровоградській області від 08.04.2011 р. № 1207/10/25-014 «Про залишення первинної скарги без розгляду»;
- Рішення ДПА України від 05.05.2011 р. № 4664/х/25-0315, яким рішення ДПА у Кіровоградській області залишено без змін, а скарга позивача -без задоволення.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що Світловодська ОДПІ з порушенням норм ст.ст. 8, 19 , 57 Конституції України склала процесуальні документи на штрафні санкції.
Послідовно, як зазначає позивач, «…дії податківців були оскаржені, але скарги незадоволені ні ДПА Кіровоградської області, ні ДПА України, три державні установи неможуть дати одну відповідь, малось чи немалось порушення вимог ст.ст. 8, 19, 57 Конституції України та чинного законодавства України податківцями Світловодської ОДПІ по відношенню до позивача, виник спір, з викладеного питання, а не з питання сплати 1700 грн., до сплати або не сплати ще не дійшли…», як зазначає позивач.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що Конституція України -Основний Закон України гарантує громадянину України право знати свої права і обов'язки, які повинні бути доведені належним чином, отже: 1. Акт за № 2/1720/НОМЕР_1 від 25.02.2011 р. виданий Світловодською ОДПІ, відповідно до ст. 57 Конституції України…акт не доведений до відому позивача у порядку встановленому законом, отже з підстав ст. 19 Конституції України примус сплатити штрафну санкцію в розмірі 1700 грн. є «примушення»позивача робити те, що не передбачено законом. А відтак, керуючись ст.ст. 8 ,19, 22, 42, 55, 56, 57, 58, 124 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 13 Европейської Конвенції/Рим.04.XI.1650 р./, ст. 162 КАС України, позивач просить задовольнити позов.
Позивач не наводить у позові заперечень та спростувань щодо суті визначених в акті перевірки порушень.
Позивач просив розглядати позов за його відсутності.
Відповідно до заяви позивача від 04.04.2012 р., яка надійшла до суду 09.04.2012 р., позивач зазначив, що довіряє суду та просив розгляд справи провести без його участі. Зазначена заява, у зв'язку із призначення справи до судового розгляду, не містила додаткових вимог, додаткових мотивувань в обґрунтування позову та будь-яких доповнень/уточнень щодо складу осіб, які беруть участь у справі, та щодо їх процесуального статусу.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, яке було ним отримано позивачем 14.03.2011 р., позивач звернувся із скаргою від 17.03.2011 р. до Світловодської ОДПІ (вх. 21.03.2011 р. №3с), яка повідомила позивачу, що скарги подаються до ДПА в областях. Надалі позивач звернувся за належністю до ДПА у Кіровоградській області (дата подання скарги на пошту 01.04.2011 р.) з вимогою про скасування «нікчемного» акту та податкового повідомлення-рішення. Рішенням ДПА у Кіровоградській області скаргу залишено без розгляду у зв'язку з порушенням п. 56.7. ПК України -поданням скарги з пропуском 10 денного терміну. 14.04.2011 р. позивач звернувся із скаргою до ДПА України про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення ДПА у Кіровоградській області. Відповідач своїм рішенням від 05.05.2011 р. № 4664/Х/25-0315 залишив скаргу позивача без задоволення з підстав пропуску строку оскарження до ДПА у Кіровоградській області та виходячи з положень ст. 56 ПК України.
ДПС у Кіровоградській області (третя особа-2 на стороні відповідача без самостійних вимог) у своїх письмових поясненнях відносно ухваленого рішення про залишення без розгляду скарги позивача на первинне рішення зазначила, що первинна скарга була здана на поштове відділення 01.04.2011 р., тобто з порушенням законодавчо встановленого 10-ти денного строку для подання скарги на податкове повідомлення рішення, у зв'язку з чим скарга позивача була залишена без розгляду.
Світловодська ОДПІ (третя особа-2 на стороні відповідача без самостійних вимог) у своїх письмових поясненнях зазначає, що на підставі ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасного подання розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища, платником якого є позивач, результати якої оформлено актом перевірки № 7/1720/НОМЕР_2 від 23.03.2011 р. перевіркою встановлено порушення п/п. «б»п/п. 4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181), відносно строків подання податкових декларацій (розрахунків). За несвоєчасне подання звітності передбачена відповідальність згідно з п. 120.1. ПК України. Як зазначено у поясненнях у Світловодської ОДПІ відсутня інформація щодо оскарження вищезгаданого податкового повідомлення-рішення.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про день час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином (02.04.2012 р. та 04.04.2012 р. відповідно) надавши, як зазначено вище, пояснення по суті спору. Беручи до уваги відсутність визначених ст. 128 та ч. 3 ст. 35 КАС України перешкод для розгляду справи по суті за відсутності третіх осіб та враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, розгляд справи не відклався та справу вирішено за відсутності позивача та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.04.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами та третіми особами докази, дослідивши обґрунтування та зміст позовних вимог та уточнень до них, письмові пояснення третіх осіб, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані сторонами та третіми особами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
25 лютого 2011 року Світловодською ОДПІ (третя особа-2) проведено невиїзну документальну перевірку платника збору за забруднення навколишнього природного середовища фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1; адреса: 27500, АДРЕСА_1) з питань несвоєчасного подання розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 кв. 2008 р., 1 півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 2008 рік, 1 кв. 2009 р., 9 місяців 2009 р. та 2009 рік, 1 кв. 2010 р., 1 півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки № 2/1720/НОМЕР_1 від 25.02.2011 р. (надалі -Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення п/п. «б»п/п. 4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181), яким, як зазначено в Акті перевірки, визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Надалі в Акті перевірки наведені відомості щодо граничних строків подання вищенаведених розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища починаючи з 10.05.2008 р. та визначено дату подання позивачем цих всіх розрахунків за всі вищезгадані періоди -09.02.2011 року. Позивач у позові не заперечує щодо наведених обставин та їх не спростовує. Надалі, як зазначено в Акті перевірки, за несвоєчасне подання податкової декларації, у строки визначені законодавством, передбачена відповідальність відповідно до п. 120.1. ПК України.
На підставі Акту перевірки Світловодською ОДПІ прийнято вищезгадане податкове повідомлення-рішення № 0000161700/0 від 25.02.2011 р.
Зазначене повідомлення-рішення разом з актом перевірки, який позивачем також надано до матеріалів позову, направлено позивачу із супровідним листом від 25.02.2011 р. № 2230/10/17-026, які разом отримані позивачем 14.03.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, а також у скарзі позивача від 17.03.2011 р.
17.03.2011 р. позивачем підписано скаргу на вищезгадане податкове повідомлення-рішення, адресовану Світловодській ОДПІ (вх. № 3с від 21.03.2011 р.), яка подана на пошту 18.03.2011 р. та в якій позивач просив скасувати це рішення, а заодно і Акт, який, на думку позивача, не містив номеру та який не пройшов відповідної реєстрації.
Світловодська ОДПІ листом від 23.03.2011 р. № 3936/10/17026 повідомила позивача, що згідно з п. 56.2., п. 56.3. ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в областях.
31.03.2011 р. позивачем підписано скаргу до ДПА у Кіровоградській області в якій позивач просив нікчемний акт від 25.02.2011 р. податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. скасувати з підстав їх нікчемності. Скарга мотивована порушенням ОДПІ ст. 19, ст. 57 Конституції України та чинного законодавства України з підстав фіксації того або іншого порушення податкового законодавства. Оскільки акт перевірки, як зазначається у скарзі, не був наданий позивачу, отже процесуальні документи за законом, а саме п. 2 ст. 215 ЦК України, чинного податкового законодавства є нікчемні, їх то і визнавати в суді, як зазначено у скарзі, і не потрібно.
Зазначена скарга подана до органу поштового зв'язку 01.04.2011 року, що підтверджується фіскальним чеком, та зареєстрована у ДПА у Кіровоградській області 04.04.2011 р. № 1071/10.
ДПА у Кіровоградській області у своєму рішенні від 08.04.2011 р. за № 1207/10/25-014 «Про залишення первинної скарги без розгляду»зазначила, що податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 14.03.2011 р. Первинна скарга подана до ДПА в Кіровоградській області через орган поштового зв'язку 01.04.2011 р. Надалі, з посиланням на п. 56.2., 56.3., 56.7., 56.17.1. ПК України та на порушення позивачем строків оскарження в адміністративному порядку, у рішенні зазначено, що у разі порушення платником податків вимог п/п. 56.3. та п. 56.6. подані скарги не розглядаються, а відповідно до п/п. 56.17.1. ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли скарга не була подана у зазначений строку. Враховуючи наведене, ДПА у Кіровоградській області у зазначеному рішення зазначила, що сума зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням вважається узгодженою і податкове повідомлення-рішення не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, проте з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення. Крім того, у рішенні вказано про можливість оскарження цього рішення до ДПА України.
14.04.2011 р. позивачем підписано скаргу до ДПА України, яка направлена поштовим зв'язком 14.04.2011 р. (згідно фіскального чеку). У зазначеній скарзі, яка отримана ДПА України 20.04.2011 р., позивач зазначив, що не порушував чинне податкове законодавство як в старій так і в новій редакції, як його нерозумів так і не розуміє, оскільки осягнути його йому не посилі. Позивач зазначив у скарзі, що службові особи не повинні діяти всупереч вимога ст. 19 Конституції України, а вони, на думку позивача, діяли і порушили вимоги ст. 8, 19, 57 Конституції України.
У зв'язку із цим позивач робить у скарзі висновок, що будь-який правочин, що не відповідає Конституції для нього громадянина України є не дійсним.
Надалі у скарзі позивач зазначає, що йому непотрібно роз'яснювати положення нового податкового Кодексу, зазначає, що він його не розуміє і не може зрозуміти, як він «податковий кодекс»зробить так, що в Україні набере потужній розвиток малого бізнесу та середнього, коли фахівці з податкового відомства не знають Основного Закону України -Конституції України і не можуть йому пересічному громадянину України, який добре вивчив дві статті 19, 57 Конституції України надати аргументовану відповідь на скаргу, а саме було чи небуло порушення конституційних гарантій чиновниками з податкового відомства до нього.
Відтак, позивач просив у скарзі до ДПА України скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. та рішення ДПА у Кіровоградській області від 08.04.2011 р.
ДПА України у своєму рішення від 05.05.2011 р. № 4664/х/25-0315 на скаргу позивача зазначила, що податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. отримано позивачем 14.03.2011 р. Первинна скарга до ДПА у Кіровоградській області подана через органи поштового зв'язку 01.04.2011 р., тобто з порушенням десятиденного строку подання скарги на податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. Рішенням ДПА у Кіровоградській області від 08.04.2011 р. скаргу позивача залишено без розгляду відповідно до норм податкового законодавства. Надалі, з посиланням на п. 56.16 , п. 56.7., п/п. 56.17.1 ПК України та ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»ДПА України дійшла до висновку про залишення рішення ДПА у Кіровоградській області про залишення без розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ без змін, виходячи з відсутності підстав для його скасування, а скаргу позивача - без задоволення.
Зазначене рішення отримано позивачем 12.05.2011 р.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, зокрема, органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України під справою адміністративної юрисдикції розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Під адміністративним позовом згідно цієї статті розуміється звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Під позивачем згідно із зазначеним положенням розуміється, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а під відповідачем - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому, відповідно до положень статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наведеного вбачається, що особа може оскаржити у суді рішення суб'єкта владних повноважень, якщо вважає, що цим рішенням порушуються її права, звернувши вимоги до тієї особи, якою, на думку позивача, порушено права останнього.
За змістом статей 3, 6, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободу чи інтерес. Саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом. При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 53 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що адміністративний позов заявлений не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. З наведених положень вбачається, що заміна відповідача є правом, а не обов'язком суду.
У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід зазначити, що виходячи з наведених вище положень ст. 11 КАС України у взаємозв'язку з положеннями п. 4 ч. 1. ст. 106 КАС України, адміністративний суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просить сторона, і він не повинен виходити за межі цих вимог.
При цьому, суд вирішує справу виходячи з тих обставин та підстав, що визначені позивачем у позовній заяві.
В контексті наведеного, слід додати, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, об'єднані державні податкові інспекції є юридичними особами. Функції Державної податкової адміністрації України, ДПА в області та об'єднаних міжрайонних податкових інспекцій, викладені відповідно у статтях 8 -10 цього Закону.
В даному випадку позивач, заявляючи позов, користуючись наданими йому процесуальними правами, на власний розсуд визначив особою, яка, на його думку, порушила його права - ДПС України, та заявив до цієї особи позовні вимоги, серед яких заявлено також вимоги про скасування рішень, які відповідачем не приймалися та були прийняті іншими суб'єктами владних повноважень, які є окремими органами у системі органів державної податкової служби, а саме - це стосується податкового повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. № 0000161700/0, яке прийнято Світловодською об'єднаною ДПІ, та Рішення ДПА у Кіровоградській області від 08.04.2011 р. № 1207/10/25-014 «Про залишення первинної скарги без розгляду».
Проте, відповідач не приймав наведені рішення, а отже не міг порушити права позивача.
Беручи до уваги те, що позивач не заявляв позовних вимог до цих осіб, враховуючи те, що на пропозиції суду під час підготовчого провадження щодо уточнення позовних вимог, позивач наполягав та остаточно визначив відповідачем у справі -ДПС України, а заміна відповідача у справі є правом, а не обов'язком суду, виходячи у взаємозв'язку з наведеним також з того, що позивач розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого до ДПС України позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 25.02.2011 р. № 0000161700/0 та Рішення ДПА Кіровоградської області від 08.04.2011 р. № 1207/10/25-014 «Про залишення первинної скарги без розгляду», оскільки наведені рішення останнім не приймалися.
Що стосується оскаржуваного Рішення ДПА України від 05.05.2011 р. № 4664/х/25-0315, яким рішення ДПА у Кіровоградській області залишено без змін, а скарга позивача без задоволення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п/п. 14.1.7. ПК України під оскарженням рішень контролюючих органів, розуміється оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.
Відповідно до п/п. 17.1.7. ПК України, платники податків мають, зокрема, право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.
Згідно з положеннями п. 55.1. ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.
Відповідно до п. 55.2. ПК України контролюючими органами вищого рівня є, зокрема: Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій.
Відповідно до п. 56.2. ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
При цьому, відповідно до п. 56.3. ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.
Пунктом 56.16. ПК України передбачено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
З наведеного вбачається, що в даному випадку податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ могло бути оскаржене до ДПА у Кіровоградській області, а рішення ДПА у Кіровоградській області могло бути оскаржене до ДПА України.
При цьому, строк оскарження складає, як зазначено вище -10 календарних днів, що настають за днем отримання відповідного рішення.
Згідно з п. 56.7. ПК України у разі порушення платником податків вимог, зокрема, пункту 56.3 (щодо строків подання скарги) подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
Відповідно до 56.10. ПК України рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
В даному випадку, як встановлено судом під час розгляду справи, позивач отримав податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 25.02.2011 р. № 0000161700/0 отримано позивачем 14.03.2011 р. Скарга на це рішення подана до ДПА у Кіровоградській області шляхом її направлення 01.04.2011 року по пошті.
Відтак, скарга була подана з порушенням встановленого ПК України 10-ти денного строку, а отже, враховуючи, що позивачем не наведено та не доведено визначених п. 102.6. ПК України обставин, за наявності яких строк подання скарги продовжується, скарга підлягала залишенню без розгляду, рішення щодо чого і було правомірно прийнято ДПА у Кіровоградській області у встановлений п. 56.8. ПК України строк. Саме з цього правомірно виходила ДПА України ухвалюючи оскаржуване Рішення від 05.05.2011 р. № 4664/х/25-0315 (на скаргу позивача від 14.04.2011 р., отриману відповідачем 20.04.2011 р.), яким залишено без змін рішення ДПА у Кіровоградській області від 08.04.2011 р. № 1207/10/25-014 про залишення без розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 25.02.2011 р. № 0000161700/0. Порушень приписів п. 56.8. ПК України з боку відповідача у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, під час розгляду справи не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, в контексті заявлених позивачем позовних вимог, наведених ним обставин та підстав в обґрунтування позовних вимог, під час розгляду справи судом не встановлено порушень визначених позивачем норм Конституції України та порушень податкового законодавства з боку відповідача при прийнятті ухваленого ним спірного рішення. За висновком колегії суддів відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення. У свою чергу позивачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству України заявлених безпосередньо до відповідача позовних вимог щодо скасування рішень нижчестоящих податкових органів. Відтак, виходячи із заявлених позивачем підстав та предмету позову, визначеного ним відповідача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись вимогами статей вимогами статей 2, 3, 6 - 11, 17 - 19, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1; адреса: 27500, АДРЕСА_1) до Державної податкової служби України про: скасування податкового повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 25.02.2011 р. № 0000161700/0, Рішення ДПА у Кіровоградській області від 08.04.2011 р. № 1207/10/25-014 «Про залишення первинної скарги без розгляду»та Рішення ДПА України від 05.05.2011 р. № 4664/Х/25-0315 - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Кармазін
Судді: О.В. Пісоцька
О.М. Чудак
Повний текст постанови складено та підписано 11.04.2012 р.