Постанова від 11.04.2012 по справі 2а-3269/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 квітня 2012 року № 2а-3269/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова

доДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі філії Львівського регіонального відділення державної інноваційної фінансово-кредитної установи

простягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2012 року ДПІ у Франківському районі м. Львова звернулась до суду з позовом до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (надалі -ДІФКУ) в особі філії Львівського регіонального відділення державної інноваційної фінансово-кредитної установи (далі по тексту -ЛРВ ДІФКУ) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 97 215,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з податку на додану вартість, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2012 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі та надано строк відповідачу для надання заперечень, а від позивача витребувані додаткові матеріали по справі.

20 березня 2012 року через загальний відділ документального обігу до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, за результатами розгляду якого суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі і своєю ухвалою від 21 березня 2012 року призначив її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 05 квітня 2012 року відмовлено в задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі № 2а-3269/12/2670 до набрання законної сили судовим рішенням Вищого адміністративного суду України у справі №2а-4170/09/1370 за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі філії Львівського регіонального відділення державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092350/0 від 15.06.2009р.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце проведення розгляду справи повідомлений у відповідності із вимогами ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України. 04 квітня 2012 року до суду надійшли письмові заперечення повноважного представника позивача щодо зупинення провадження у справі. Розгляд даної справи представник позивача просив здійснювати у його відсутність.

З огляду на зазначене, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

На обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова в якості платника податків перебуває Львівське регіональне відділення державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ЛРВ ДІФКУ, код ЄДРПОУ 34003638) і відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), положення якої кореспондуються із вимогами, закріпленими у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011 року, несе обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. При цьому, згідно даних, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб -підприємців ЛРВ ДІФКУ не є юридичною особою і являється відокремленим підрозділом ДІФКУ (засновником ЛРВ ДІФКУ є ДІФКУ).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта №1372/22-0/34003638 від 01.06.2009 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.02.2006 року по 31.12.2008 року, яким, зокрема, було встановлено порушення товариством п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000092350/0 від 15.06.2009 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 97 215,00 грн. (основний платіж -66 228,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -30 987,00 грн.) (отримано повноважним представником ЛРВ ДІФКУ 15.06.2009 року).

Податкове повідомлення-рішення від 15.06.2009 року №0000092350/0 оскаржено платником податків до Львівського окружного адміністративного суду, який своєю постановою від 07.06.2010 року задовольнив вимоги ДІФКУ в особі філії ЛРВ ДІФКУ, визнав протиправним і скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року постанова Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2010 року у справі №2а-4170/09/1370 скасована і винесена нова -про відмову в задоволені позову.

У відповідності із положеннями частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирала законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до змісту п.1.3 ст.1, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий орган, як орган, уповноважений здійснювати заходи з погашення податкового боргу -податкового зобов'язання, узгодженого в судовому порядку, але не сплаченого у встановлений строк, набуває право на звернення до суду із позовом про стягнення такого боргу на наступний день після дня закінчення процедури адміністративного оскарження, який вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків, оскільки при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Франківському районі м. Львова було направлено відповідачу податкову вимогу від 18.10.2011 року №2371 на суму 97 215,00 грн.

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р. визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.

Згідно п.п.95.1 -95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 97 215,00 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова задовольнити повністю.

Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (код ЄДРПОУ 00041467, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 65-б) до державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 97 215 (дев'яносто сім тисяч двісті п'ятнадцять) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Н.А. Добрівська

Попередній документ
23675142
Наступний документ
23675144
Інформація про рішення:
№ рішення: 23675143
№ справи: 2а-3269/12/2670
Дата рішення: 11.04.2012
Дата публікації: 27.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: