ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
02 квітня 2012 року № 2а-3569/12/2670
О 15 годині 21 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А.
при секретарі судового засідання Федоріну І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві
про скасування постанови,
В C Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. від 28 лютого 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) № 31393103 та про зобов'язання відповідача винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Окружного адміністративного суду м. Києва № 2а-3317/11/2670 від 8 грудня 2011 року.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України «Про виконавче провадження»та зазначає, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. прийнято постанову від 28 лютого 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) № 31393103 з порушенням норм чинного законодавства, оскільки виконавчий лист, виданий Окружним адміністративним судом м. Києва повністю відповідає вимогам, встановлених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, позивач зазначає, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову з порушенням строків її винесення.
Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог та зазначила, що державним виконавцем правомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки у пред'явленому на виконання виконавчому документі не вказана сума боргу, яку необхідно стягнути, що ускладнює здійснення примусового виконання. Також, представник відповідача зазначила, що у постанові від 28 лютого 2012 року допущена помилка та вказала на те, що державний виконавець при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) керувалася пунктом 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, представник відповідача зазначила, що державним виконавцем не порушено строків при винесенні постанови, оскільки заява стягувача з резолюцією начальника надійшла до державного виконавця 27 лютого 2012 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
28 лютого 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. винесена постанова № 31393103 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 грудня 2011 року № 2а-3317/11/2670 про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України від 18 лютого 2011 року № 226-к «Про звільнення ОСОБА_1»; про поновлення ОСОБА_1 на посаді, яка відповідає раніше займаній посаді, а саме: на посаді начальника митного поста «Київ-Західний»Київської регіональної митниці; про стягнення з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2011 року до дня поновлення на роботі.
Відповідно до Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження»(із змінами та доповненнями, далі -Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною другою статті 2 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Відповідно до статті 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно пункту 1 частини другої статті 17 Закону № 606 підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Відповідно частини першої статті 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Пунктом 7 частини першої статті 26 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.
Пунктом 8 частини першої статті 26 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Суд приймає до уваги доводи представника відповідача відносно того, що в оскаржуваній постанові державним виконавцем допущена технічна помилка та приймає посилання представника відповідача на те, що позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з постанови державного виконавця від 28 лютого 2012 року № 31393103 підставою для відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження є те, що у пред'явленому на виконання виконавчому документі не вказана сума боргу, яку необхідно стягнути.
Проте, відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до статті 5 Закону № 606 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
З огляду на наведене, суд зазначає, що державний виконавець при проведенні виконавчого провадження наділений правом отримання необхідних документів з метою належного захисту порушених прав стягувача.
При цьому, суд звертає увагу, що пункт 8 частини першої статті 26 Закону № 606 не встановлює таку підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження як можливе виникнення складностей при проведенні виконавчих дій, на що посилався представник відповідача у судовому засіданні.
Крім того, суд не приймає доводи представника відповідача про правомірність прийняття оскаржуваної постанови з тих підстав, що у державного виконавця відсутній час для надіслання по кожному виконавчому провадженню запитів з метою отримання додаткової інформації в зв'язку з великим навантаженням, оскільки належним чином провести виконавче провадження є обов'язком державного виконавця.
Також, суд звертає увагу, що виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2012 року № 2а-3317/11/2670 відповідає всім вимогам виконавчого документу, які встановлені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, оскаржуваною постановою державний виконавець також позбавив права ОСОБА_1 на поновлення його на роботі, яке встановлене рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність прийнятої державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. постанови від 28 лютого 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) № 31393103.
Відносно доводів представника позивача про порушення державним виконавцем строків винесення оскаржуваної постанови суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 606 про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 31393103, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві 23 лютого 2012 року, яка зареєстрована за вхідним № 1082.
Згідно резолюції начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, заява позивача передана для розгляду державному виконавцю Маховій Д.А. 27 лютого 2012 року.
28 лютого 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. прийнята постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про дотримання державним виконавцем строку для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, встановленого Законом України «Про виконавче провадження».
Завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до розуміння Конституційного Суду «верховенство права»вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно пункту 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. від 28 лютого 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у справі № 31393103.
3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Окружного адміністративного суду м. Києва № 2а-3317/11/2670 від 8 грудня 2011 року.
3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева
Повний текст постанови складений 9 квітня 2012 року.