ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 березня 2012 року № 2а-2455/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва
про скасування рішення № 245 від 06.10.09р. та акту опису активів від 25.02.10р. за № 4/10
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Відкрите акціонерне товариство «Київспецтранс»з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва, в якому просить скасувати рішення № 245 від 06.10.09р. та акт опису активів від 25.02.10р. за № 4/10.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від від 25 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа, відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, слухається з обов'язковістю висновків та мотивів суду касаційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції містить вказівки на дослідження пояснень позивача щодо невідповідносиі визначеної відповідачем суми податкового боргу фактичній сумі податкового боргу, з урахуванням рішення Господарського суду м.Києва від 08 грудня 2007 року №44/626.
Також постанова суду касаційної інстанції містить вказівки про необхідність належної правової оцінки доказів позивача щодо намагання вирішиити питання погашення боргу без застосування крайніх заходів із продажу активів, що є частиною цілісного майнового комплексу ВАТ «Київспецтранс».
Ухвалою про прийняття справи до провадження у позивача було витребувано : належним чином засвідчену копію рішення Господарського суду міста Києва від 8 грудня 2009 року у справі №44/626; суму податкового боргу позивача, яка має обраховуватися з урахуванням зазначеного рішення; докази щодо намагання вирішити питання погашення податкового боргу без застосування продажу активів; докази погашення податкового боргу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Рішенням №245 від 06.10.09р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності ВАТ «Київспецтранс» в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податку.
25.02.10р. працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва складено акт опису активів ВАТ «Київспецтранс»за № 4/10 на загальну суму 4050594,64грн.
Судом встановлено, що фактично позивач не погоджується із рішенням податкового органу №245 від 06.10.09р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та актом опису активів від 25.02.10р. за № 245, оскільки активи, які відповідач вказав в Акті опису, є частиною цілісного майнового комплексу позивача, і в разі їх продажу позивач позбавиться можливості ведення основної господарської діяльності, вартість активів, які вказані в Акті опису, була визначена відповідачем без обов'язкової оцінки, а отже вартість таких активів була визначена відповідачем на власний розсуд, крім того, зазначена в Акті опису активів загальна суму описаних активів перевищує двократний розмір податкового боргу.
Суд не може погодитись з такою позицією позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 10.1.1. п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.
При чому, у відповідності до п.п. 10.1.3 п. 10.1 ст. 10 цього ж Закону, платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.
З наявних матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що відповідно до листів Державної податкової інспекція у Подільському районі м. Києва від 29.10.09р. за № 244371/1/24-103, за № 253225/20/24-108 від 13.11.09р., від 03.02.10р. за № 2088/10/24-103, ВАТ «Київспецтранс»попереджалось про існування податкового боргу в сумі 1935364,38грн. та повідомлено, що податковим органом прийнято рішення № 245 від 06.10.09р. про стягнення з ВАТ «Київспецтранс»коштів та продаж інших активів в рахунок погашення боргу. Крім того позивачу неодноразово пропонувалось самостійно визначити склад і черговість продажу активів.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа В.о. Голови правління ВАТ «Київспецтранс» Казанцева Є.В. до ДПІ у Подільському районі м. Києва від 25.02.10р. за № 237/10, позивач просить прийняти активи підприємства у податкову заставу в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість активи підприємства на загальну суму 4050594,64грн. В зазначеного переліку Позивачем особисто визначено, саме ті об'єкти без яких, нібито, не можливе функціонування цілісного майнового комплексу.
Таким чином, позивачем самостійно визначив склад і черговість продажу своїх активів, а також їх вартість.
Щодо заперечень позивача стосовно самостійного визначення податковим органом вартості активів без обов'язкової оцінки суб'єктом оціночної діяльності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.20 «Порядку стягнення та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 538 (далі Порядок) «Платник податків самостійно визначає суб'єкта оціночної діяльності з числа тих, які мають відповідний сертифікат». В Порядку також наведено форму акту опису активів платника податків, де визначено місце для відмітки, в разі необхідності суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії акту опису активів, такий позивачем підписаний, однак вимоги щодо необхідності в залученні суб'єкта оціночної вартості позивачем заявлено не було, зокрема факт необов'язковості суб'єкта оціночної вартості засвідчив В.о голови правління Казанцев Є.В. своїм підписом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач самостійно значив вартість активів та не побажав скористатись своїм правом на залучення суб'єкта оціночної вартості, тому і в цій частині вимоги є безпідставними.
Щодо мотивів позивача, зазначених в позовній заяві стосовно перевищення суми описаних в акті активів двократного розміру податкового боргу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до довідки про заборгованість, виданої державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва, податковий борг ВАТ «Київспецтранс»станом на 25.02.10р. складає 2111007,39грн. та на час розгляду даної справи позивачем не сплачена.
Як вже встановлено судом вище, позивач самостійно визначив склад і черговість продажу своїх активів, а також їх вартість. Зокрема, вартість такого майна, згідно оцінки зробленої позивачем самостійно, складає 4050594,64грн.
З довідки податкова заборгованість позивача на момент складання акту опису активів ВАТ «Київспецтранс» складає 2111007,39грн., отже, необхідна вартість активів становить 4222014,78грн. (2111007,39грн. х 2), що перевищує вартість наданого позивачем переліку активів.
Щодо посилань позивача про зменшення суми податкового боргу з урахуванням рішення Господарського суду м.Києва від 8 грудня 2009 року, то засобом зменшення податкових зобов'язань позивача, в даному випадку, є подання уточнюючих декларацій, якими зменшуються самостійно узгоджені зобов'язання.
Позивач стверджує про подання таких розрахунків, та зменшення самостійно узгодженого зобов'язання на суму 84700грн. Суд вважає, що здійснення такого зменшення не впливає на оспорювань рішення, оскільки сума податкового боргу в такому разі складе 2026307,49грн., а гранична вартість майна -4052614,98грн., в той час як , вартість такого майна, згідно оцінки зробленої позивачем самостійно, складає 4050594,64грн.
Щодо посилань позивача відносно намагання передати відповідачу інші активи, зокрема пропозицію стягнути заборгованість підприємств перед позивачем, в рахунок погашення податкового боргу, то суд відзначає наступне.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними. Продаж або стягнення таких активів не зупиняє дію таких цивільно-правових договорів до кінця строків їх дії (крім депозитних договорів), а покупець таких активів набуває прав та обов'язків платника податків за такими договорами, у тому числі права на отримання доходу за ними. Якщо норми зазначеного цивільно-правового договору передбачають право кредитора на його дострокове припинення або збільшення розміру доходів за ним чи прийняття інших рішень, які приводять до швидшого повернення суми основного боргу та/або доходу за ним, орган стягнення зобов'язаний прийняти рішення про такі дії.
Тобто, вищезазначеною нормою Закону прямо передбачено, що сума заборгованості інших осіб перед платником податків є додатковим джерелом погашення податкового боргу, який може бути застосовано лише після використання основних джерел, яким є, зокрема, майно платника податку. Про зазначені обставини позивача було повідомлено листом відповідача від 03.02.2010р.
Аналізуючи наведені докази, норми чинного законодавства в їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.
Судом не приймаються посилання позивача на платіжні доручення про сплату податкового боргу, якими сплачено податковий борг після винесення оскаржуваного рішення та акту, оскільки вони не мають правового значення для розгляду питання про правомірність рішення № 245 від 06.10.09р. та акту опису активів від 25.02.10р. за № 4/10. Натомість всі платіжні доручення, зазначені позивачем у наданому суду реєстру платіжних документів, враховані відповідачем, про що свідчить облікова картка позивача, копія якої залучена до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян