ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 березня 2012 року 11:26 № 2а-16819/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АТР»
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від17.06.2011р.,
за участю:
позивача -Пшенична В.В.
відповідач -Готра Т.В.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТР»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень від 17.06.2011р. №0005393540 та №0005403540.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою адміністрацією у м. Києві проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТР»за результатами якої 26.05.2011р. складено акт №31/35-40/31778394 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-майнових відносин з ПП «ТД Фаворит Плюс»(код ЄДРПОУ 35904251) за період з 01.04.2008р. по 31.12.2010р. (далі по тексту -Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення п. 3.1 статті 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п. 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 65101,00грн. за відповідні періоди: за ІІІ квартали 2008 року -19 428грн., за 2008 рік -38 870,00грн., за І квартал 2009 року -6 585,00грн., за півріччя 2009 року -15 021,00грн., за ІІІ квартали 2009 року -17 539,00грн., за 2009 рік -19 541,00грн., за І квартал 2010 року -2 199,00грн., за півріччя 2010 року -2 895,00грн., за ІІІ квартали 2010 року -6 494,00грн., за 2010 рік -6 690,00грн., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р., в результаті чого підприємство занижено ПДВ всього на загальну суму 44 496,00грн., у тому числі по періодах: серпень 2008 року -10 190грн., вересень 2008 року -10 839грн., жовтень 2008 року -17 310грн., грудень 2008 року -6 157грн.
На підставі встановлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 17.06.2011р. №0005393540, яким за порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку з чим збільшено суму податкового зобов'язання за основним платежем на суму 44 496грн. та штрафні санкції на суму 11 124грн. та №0005403540, яким за порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 65 101грн. та штрафні санкції на суму 16 275грн.
В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення -рішення залишені без змін, а скарги -без задоволення.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач здійснив замовлення продукції (скоч двосторонній, кнопка д.8 пластикова, стіжкова діагональна, кліпса, кліпса монтажна, пресовка на заклепку Кр-5ПР, пресовка на кронштейн Кр-1ПР, пресовка на шайбу Кр-2ПР, трос з наконечником, пресовка на полу сферу 8ПР, люверси, плівку matt 3900,127см*20м Synth.Outdoor 180,магнітну ленту ш -90мм, тип.А та тип.В (30,5м), чорнила, тонера) у ПП «ТД Фаворит Плюс»для створення за замовленням контрагентів мобільно-виставкових обладнань, а саме: Фотопано Sota Spider big 1000х2000мм, Фотопано Sota Cube 580х290, конструкція «Spider-Push»м, конструкція «Spider»МАХ, підставка «Folder»з сумкой, Конструкція Sota Pop up 3х3 вогнутая та інших.
З Акту перевірки судом вбачається, що первинні документи у ТОВ «АТР»вилучені представником ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва протоколом виїмки та огляду від 28.09.2009р.
Листом від 24.02.2011р. №18, завіреним печаткою за підписом директора ТОВ «АТР»Бистрякова А.О., надані наступні документи (завірені печаткою товариства за підписом головного бухгалтера): копії декларацій з ПДВ (та додаток 5 до податкових декларацій з ПДВ) за серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, грудень 2008 року, реєстри отриманих податкових накладних за серпень -жовтень 2008 року, грудень 2008 року та копії декларацій з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік. В казаному листі зазначено. Що всі суми по взаємовідносинам з ПП «ТД «Фаворит плюс» були включені до складу валових витрат та податкового кредиту, залишку товару на кінець звітного періоду були віднесені до приросту балансової вартості запасу.
Крім того до перевірки позивачем надані завірені печаткою товариства за підписом головного бухгалтера копії декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартал 2009 року, 2009 рік. 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартали 2010 року з додатком К 1/1, оборотно -сальдова відомість по рахунку ВР з контрагентом ПП «ТД «Фаворит плюс»за період з 01.08.08 по 31.01.09, картку рахунку 631 з контрагентом ПП «ТД «Фаворит плюс»за період з 01.01.08 по 31.12.09 та картки рахунку 201 з контрагентом ПП «ТД «Фаворит плюс».
Так, в Акті перевірки зазначено, що відповідно до пояснень позивача від 16.05.2011р. №58, поставка замовленої продукції здійснювалась за рахунок та силами постачальника, а саме: ПП «ТД «Фаворит плюс». Яким саме транспортом не зазначено.
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.98р. №128/256, вантажоодержувач -будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх приміщення, оприбуткування складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків з перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з п. 11.7 вищевказаного Наказу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Таким чином, позивачем під час перевірки не надано податковому органу підтверджуючих документів щодо транспортування продукції, на підставі яких повинно здійснюватись оприбуткування та бухгалтерський облік.
Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивачем частково сформований податковий кредит з використанням даних ПП «ТД «Фаворит плюс»на загальну суму 44 497,66грн. по таким періодам: серпень 2008 року -10 190,14грн., вересень 2008 року -10 839,07грн., жовтень 2008 року -17 310,84грн., грудень 2008 року - 6 157,61грн.
З матеріалів справи вбачається, що за розглядом Ленінським районним судом міста Вінниці кримінальної справи №1-485 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 статті 28, ч. 2 статті 205 Кримінального кодексу України, винесено Вирок іменем України від 24.09.2010р., згідно якого: «в червні 2008 року ОСОБА_4 за пропозицією невстановленої особи, бажаючи отримати грошову винагороду, безпосередньо приймала участь у створенні та державній реєстрації фіктивного приватного підприємства «Торговий дім «Фаворит Плюс», з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності без наміру здійснення господарської діяльності.
Так, ОСОБА_4 02.06.2008р. в приміщенні приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу, з метою створення, затвердження статуту, ескізів печатки та штампу підприємства, підписала рішення №1 як засновник приватного підприємства «Торговий дім «Фаворит Плюс»та поклала на себе обов'язки директора вказаного підприємства, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності.
У такий спосіб створення ПП «Торговий дім «Фаворит Плюс»дало можливість невстановленим слідством особам здійснювати діяльність на порушення Закону України «Про підприємництво», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Систему оподаткування»…».
Підсудна ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнала та пояснила суду, що вчинила злочин за вищевикладених обставин.
Крім того, судом також досліджені інші докази у справі, а саме: висновок судової почеркознавчої експертизи №942 від 16.06.2010р., згідно якого податкову звітність ПП «Торговий дім «Фаворит Плюс»підписала не ОСОБА_4, первинні бухгалтерські документи, що підтверджують діяльність ПП «Торговий дім «Фаворит Плюс»з контрагентами, також підписані не ОСОБА_4
Вирок набрав законної сили 11.10.2010р.
Відповідно до п. 1 статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку...». Пунктом 1 статті 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється. Відповідно до п.1, п.2 статті 49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Вимогами п. 9.1, п. 9.2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996-XIV зі змінами та доповненнями далі ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Мінфіну України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа...».
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п. 2 статті 3 даного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У частині першій статті 9 вказаного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом. Наявність належним чином виписаної податкової накладної є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів.
Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, заповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Статтею 56 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
Частиною першою статті 178 Цивільного кодексу України визначено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені із цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків, вважається правочином.
Згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Вимогами п. 2.16 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Мінфіну України №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам".
Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною другою статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що кожна сторона винна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими Законами або договором.
Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з п. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
На підставі вищевикладеного суд погоджується з висновками податкового органу про завищення ТОВ «АТР»податку на прибуток на суму 65 101,00грн. та штрафні санкції на суму 16 275,00грн., а також про завищення ПДВ на суму 44 496,00грн. та штрафні санкції на суму 11 124,00грн.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, на думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від17.06.2011р. №0005393540 та №0005403540, позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТР» задоволенню не підлягає.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «АТР»відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 03.04.2012р.
Суддя В.В. Амельохін