ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
09 квітня 2012 року № 2а-1873/12/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»
до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити дії,
Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт»звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про зобов'язання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»прийняти заяву Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, на 1/2 частини АДРЕСА_2, на 1/2 частини садового будинку № 17 з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м. та про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва № 2-122/1 від 20 січня 2011 року та ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, на 1/2 частини АДРЕСА_2 на 1/2 частини садового АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м.
Ухвалою суду від 10 лютого 2012 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
Під час судового розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та надала витребовувані судом документи.
Відповідач в судові засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав свої заперечення по суті заявлених позовних вимог.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, будь-яких пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надав. Про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неявку відповідача та третьої особи в судове засідання 2 квітня 2012 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, та зазначає, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року та ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; 1/2 частини АДРЕСА_2; 1/2 частини садового АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м., проте Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»відмовляється в проведенні реєстрації права власності з тих підстав, що відсутня заява ОСОБА_1 про реєстрацію права власності. Також, позивач зазначає, що ОСОБА_1 не заінтересований в реєстрації на нього нерухомого майна в зв'язку з уникненням відповідальності перед ПАТ Банком «Контракт».
Відповідач заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наказу Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»та зазначив, що Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»правомірно відмовлено у державній реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_1, оскільки правонабувач до Бюро не звертався. Також, відповідач зазначив, що не було проведено технічної інвентаризації об'єктів, права щодо яких підлягають державній реєстрації та вказав на те, що в матеріалах реєстраційних справ Бюро наявний арешт на садовий АДРЕСА_3 та на квартиру АДРЕСА_1, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, що унеможливлює проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_1 за заявою ПАТ Банком «Контракт».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт»звернулося до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»із заявою від 27 січня 2012 року № 16/07-377, в якій просило на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року та ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на підставі заяви заінтересованої особи -ПАТ Банку «Контракт»на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, на 1/2 частини АДРЕСА_2 на 1/2 частини садового АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м.
За результатами розгляду заяви КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»повідомило ПАТ Банк «Контракт», що у Бюро відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації права власності на вказані у зверненні об'єкти нерухомого майна, оскільки заяву на проведення державної реєстрації права власності подано не власником майна та в зв'язку з тим, що до Бюро не надані матеріали технічної інвентаризації.
Закон України від 01.07.2004 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(із змінами та доповненнями, далі -Закон № 1952) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Статтею 3 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.
Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування (стаття 4 Закону № 1952).
Відповідно до статті 6 Закону № 1952 систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
Згідно пункту 5 частини першої статті 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Статтею 24 Закону № 1952 встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
6) заявлене право вже зареєстровано.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно пункту 2.1 розділу ІІ Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.
До Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, який є додатком до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, відносяться рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року у справі № 2-122/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»про визнання майна особистою власністю та позов від третьої особи з самостійними вимогами ПАТ Банк «Контракт»до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визначення частки у спільній сумісній власності подружжя, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи ПАТ Банк «Контракт»про визнання майна особистою власністю відмовлено; позов ПАТ Банк «Контракт»до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання частки у спільній сумісній власності подружжя задоволено; визнано, що частка ОСОБА_1 становить 1/2 у спільній сумісній власності подружжя, а саме: в квартирі АДРЕСА_1, в АДРЕСА_2; в садовому АДРЕСА_3 житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м.; на земельну ділянку площею 0,0686 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 цільове призначення земельної ділянки -ведення садівництва.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року станом на 20 січня 2011 року вже набрало законної сили.
Вказаним рішенням встановлено, що 31 липня 2008 року Дніпровським районним судом м. Києва прийнято рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «УП-Компані»на користь ПАТ Банк «Контракт»заборгованості за кредитним договором на загальну суму 2 683 702,31 грн. 9 квітня 2008 року Дніпровським районним судом м. Києва була винесена ухвала, згідно якої було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та садовий АДРЕСА_3. 18 квітня 2008 року Дніпровським районним судом м. Києва винесена ухвала про накладення арешту на АДРЕСА_2. На підставі рішення суду від 31 липня 2008 року та виконавчого листа відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку ПАТ Банк «Контракт»вказаної заборгованості. Проте у ОСОБА_1 достатнього для погашення заборгованості перед банком майна немає.
Також, зазначеним рішенням суду встановлено, що квартира АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м. придбані в період перебування ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі та є їх спільною сумісною власністю.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року у справі № 6-122/1 роз'яснено, що відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи ПАТ Банк «Контракт»про визнання майна особистою власністю та позов від третьої особи з самостійними вимогами ПАТ Банк «Контракт»до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визначення частки у спільній сумісній власності подружжя -ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; 1/2 частини АДРЕСА_2; 1/2 частини садового АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м.; 1/2Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0686 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3
Зазначена ухвала набрала законної сили 6 грудня 2011 року.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Проте, відповідачем не проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, 1/2 частини АДРЕСА_2, 1/2 частини садового АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м.
Доводи відповідача відносно того, що на об'єкти нерухомого майна накладено арешт, а відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обтяжень, вчинених щодо цього майна судом до уваги не приймаються, оскільки факт накладення арешту на об'єкти нерухомості був предметом дослідження під час розгляду справи Дніпровським районним судом м. Києва.
Доводи відповідача про те, що згідно матеріалів інвентаризаційних справ, остання технічна інвентаризація АДРЕСА_2 проводилась 15 липня 2009 року, садового АДРЕСА_3 -2 липня 2007 року, а на АДРЕСА_2 технічний паспорт не виготовлявся, проте відповідно до пункту 3.9 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права суд приймає до уваги, проте зазначає, що Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт»на наділений правом звернутися до бюро технічної інвентаризації з метою укладення договору про проведення інвентаризаційних робіт, оскільки позивач не є власником зазначених об'єктів нерухомості.
Завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до розуміння Конституційного Суду «верховенство права»вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права.
Враховуючи наведене та з метою належного захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про зобов'язання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»прийняти заяву Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»та зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва № 2-122/1 від 20 січня 2011 року та ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, на 1/2 частини АДРЕСА_2 на 1/2 частини садового АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно пункту 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»прийняти заяву Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, на 1/2 частини АДРЕСА_2, на 1/2 частини садового будинку № 17 з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м.
3. Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва № 2-122/1 від 20 січня 2011 року та ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, на 1/2 частини АДРЕСА_2 на 1/2 частини садового АДРЕСА_3, житловою площею 25,50 кв.м., загальною площею 35,8 кв.м.
4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева