79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.04.12 Справа№ 5015/457/12
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач", м. Львів
про стягнення 14 950,00 грн.
Суддя Чорній Л.З.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Судом роз'яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Суть спору:
Позов заявлено Приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач", м. Львів про стягнення 14 950,00 грн. боргу.
Ухвалою суду від 09.02.12 р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 01.03.12 р. Ухвалою суду від 01.03.12 р. у зв'язку з неявкою позивача розгляд справи відкладено на 22.03.12 р. Ухвалою суду від 22.03.12 р. у зв'язку з неявкою сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено на 03.04.12 р. В судове засідання 03.04.12 р. представник позивача з'явився, проте витребуваних ухвалою суду документів не надав, подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору для надання можливості позивачу виконати вимоги ухвали. У зв'язку з вказаним, ухвалою від 03.04.12 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 18.04.12 р.
18.04.12 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача 14 950,00 грн. боргу за здійснені перевезення.
Представник відповідача в судове засідання 18.04.12 р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення копія якого міститься в матеріалах справи. В судовому засіданні 01.03.12 р. представник відповідача усно позовні вимоги визнав, підтвердив факт здійснення позивачем перевезень згідно поданих заявок.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 31 серпня та 26 вересня 2011 р. на адресу ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач" надійшла
- Заявка про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.08.2011 р.;
- Заявка про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.09.11 р.
Згідно поданої відповідачем заявки від 31.08.11 р. позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом: адреса завантаження: Гомельська область, м. Мозир, вул. Октябрськая, 14-адреса розвантаження: м. Львів, вул. Стрийська,45.
Згідно поданої заявки від 22.09.11 р. позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом: адреса завантаження: Білорусія, м. Гродно, вул. Сгасибного,38 -адреса розвантаження: м. Львів, вул. Стрийська,45.
Взяті на себе зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, здійснивши перевезення вантажу за маршрутом у визначені заявками строки. Вказане підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною Серії БВ СМR№0014789 від 31.08.11 р. та міжнародною товарно-транспортною накладною Серії ВЕ СМR №0005162 від 27.09.11 р. копії яких позивачем долучено до матеріалів справи.
Відповідно до наданих послуг відповідачу виставлені рахунки №СФ-0001469 від 07.09.2011 р. на суму 9 400 грн. та №СФ-0001526 від 30 вересня 2011 р. на суму 5 550 грн.
Умовами даних Заявок про надання транспортно-експедиційних послуг (від 31.08.11 р. та від 26.09.11 р.) визначено, що оплата за перевезення повинна бути здійснена банківським переказом на протязі 14 днів після отримання оригіналів документів. У зв'язку з вказаним, відповідачу надіслано документи, що засвідчують факт перевезення. Крім цього, факт здійснення перевезення ПП ОСОБА_1 відповідачем визнається.
Як вбачається із заявок на перевезення вантажу від 31.08.11 р. та від 26.09.11 р. - вартість перевезення по першій заявці становить 9000,00 грн., по другій -5000,00 грн. Проте, рахунки відповідачу виставлені в сумі 9 400,00 грн. (по заявці від 31.08.11 р.) та в сумі 5 550,00 грн. (по заявці від 26.09.11 р.).
Вказане, позивач пояснює тим, що під час транспортування вантажу відбувся понаднормовий простій автомобілів. Згідно усної домовленості між сторонами в рахунок дооплати включено вартість простою, який визначений з розрахунку: 1 доба -400 грн, про що обумовлено сторонами у заявках. Крім того, під час виконання заявки від 26.09.11 р., у зв'язку з проходженням митного контролю вантаж підлягав санітарно-епідеміологічному контролю, за здійснення якого позивачем сплачено 150,00 грн. Враховуючи наведене, рахунки виставлені відповідачу з врахуванням простою та витрат за проведення сан.-епідем. контролю.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за здійснені перевезення становить 14 950, 00 грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку 01.12.11 р. відповідачу направлено претензію з вимогою сплати боргу в сумі 14 950,00 грн., яку останнім залишено без відповіді та без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Вказане повністю підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем в установленому законом порядку.
З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими матеріалами справи і такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 193, 307 ГК України, ст. 909 ЦК України, ст.ст. 509, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач", (79057, м. Львів, вул. Антоновича, 115Б/3; поштова адреса: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45; код ЄДРПОУ 37277732; р/р 2600627365 у ВАТ „Український Професійний банк", МФО 300205) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2; р/р НОМЕР_3 в ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 380805 ) 14 950 грн. 00 коп. боргу та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Чорній Л.З.