79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.04.12 Справа№ 5015/1020/12
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Карбон- Діоксайд", м. Львів
про стягнення 12 635,65 грн.
Суддя Чорній Л.З.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 -представник
Від відповідача: не з'явився
Судом роз'яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Суть спору:
Позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Карбон-Діоксайд", м. Львів про стягнення 12 635,65 грн. боргу.
Ухвалою суду від 16.03.12 р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 29.03.12 р. Ухвалою суду від 29.03.12 р. у зв'язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 19.04.12 р.
19.04.12 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача 12 635,65 грн. боргу за договором поставки №300153 від 19.07.2011 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проти позовних вимог в установленому законом порядку не заперечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.04.12 р. копія якого міститься в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив.
19 липня 2011 року між ОСОБА_1 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Карбон-Діоксайд" (відповідач) укладено договір поставки №300153 відповідно до п.1.2 якого постачальник (позивач) зобов'язався передати покупцю товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і по ціні в українській гривні, згідно замовлення покупця, узгодженого сторонами, шляхом факсового зв'язку, електронної пошти або в іншій формі, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі.
На виконання умов договору відповідно до:
- видаткової накладної №FA 0002068/11 від 01.08.2011 р. на суму 4 196,99 грн.
- видаткової накладної №FВ 0002555/11 від 06.08.2011 р. на суму 6 130,01 грн.
- видаткової накладної №FА 0002048/11 від 30.07.2011 р. на суму 4 800,00 грн. позивачем здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 15 127,00 грн.
Відповідно до п. 2.5 договору оплата товару здійснюється покупцем на основі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника чи шляхом внесення готівки в касу постачальника з моменту отримання товару. Відповідно до п.2.6 договору форма розрахунків за товар -платіжне доручення або товарний чек.
Проте, всупереч умов договору по видатковій накладній №FA 0002068/11 від 01.08.2011 р. кошти в сумі 4 196,99 грн. позивачу не сплачено. По видатковій накладній №FВ 0002555/11 від 06.08.2011 р. -сплачено лише частково в сумі 5 380,01 грн., відтак заборгованість по вказаній накладній складає 750,00 грн. По видатковій накладній №FА 0002048/11 від 30.07.2011 р. борг становить 3 589,99 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості за поставлений товар складає 8 536,98 грн.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.1.1 договору у випадку порушення термінів оплати товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої вартості товару за кожний день прострочення. Крім пені, у випадку протермінування платежу на термін більше 30 календарних днів покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20% від протермінованої суми.
У зв'язку з наведеним позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 902,75 грн. та 3 025,40 грн. штрафу.
Що стосується пені, то суд вважає, що вона нарахована понад встановлені законом строки (218,213,219 днів -згідно вказаних накладних), оскільки відповідно до п.6 ст. 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до вказаного розмір пені, що підлягає до задоволення становить 745,01 грн.
Щодо стягнення з відповідача 3 025,40 грн. штрафу, слід зазначити, що відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидом неустойки, відповідно стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, як це передбачено п.10.3 договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства.
Вказана позиція також підтверджується практикою Вищого господарського суду України, який у своїй постанові від 01 липня 2010 р. (справа №17/15-09) зазначив, що „покладення на відповідача додаткової відповідальності (понад стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) за порушення того ж самого грошового зобов'язання за той самий період прострочення у вигляді штрафу суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні штрафу в сумі 3 025,40 грн. позивачу слід відмовити.
Окрім цього, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми. Враховуючи наведене, відповідачу правомірно нараховано 170,52 грн. 3% річних.
Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 9 452,51 грн. з яких: 8 536,98 грн. складає основний борг, 745,01 грн. пеня та 170,52 грн. 3% річних. В частині стягнення з відповідача 157,74 грн. пені та 3 025,40 грн. штрафу в задоволенні позову слід відмовити.
З метою вирішення спору в досудовому порядку 05.01.12 р. відповідачу направлено претензію б/н з вимогою сплати боргу, яку останнім залишено без відповіді та без задоволення.
Вказане повністю підтверджено матеріалами справи, поясненнями представника позивача в судовому засіданні та не спростовано відповідачем в установленому законом порядку.
З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими матеріалами справи і такими, що підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати (витрати по сплаті судового збору) згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 232 ГК України, ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Карбон- Діоксайд" (79015, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 10а; 79008, м. Львів, вул. Данила Галицького, 15/8; код ЄДРПОУ 36461971; р/р 26001232880900 в АКІБ „УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81500, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в ПАТ „КРЕДІ АГРІКОЛЬБАНК", МФО 300614 ) 8 536 грн. 98 коп. -основного боргу, 745 грн. 01 коп. пені, 170 грн. 52 коп. 3% річних та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
3. В решті позовних вимог в задоволенні позову відмовити.
Суддя Чорній Л.З.