01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" квітня 2012 р. Справа № 8/038-12
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПРАЙМ-БАНК», ідентифікаційний код: 26051650, місцезнаходження: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 24,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод»Плеяди», ідентифікаційний код: 33330650, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, пров. Сосновий, 2,
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 21.02.2012 року за № 12;
від відповідача: не з'явився, -
публічне акціонерне товариство «ПРАЙМ-БАНК»(далі за текстом: Позивач або Банк) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод»Плеяди»(далі за текстом: Відповідач або Позичальник) про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 10.11.2009 року за №961/0588-09 (далі за текстом: Кредитний договір).
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує свої зобов'язань за Кредитним договором, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у сумі 285000,03 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень 03 коп.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2012 року порушено провадження у справі №8/038-12 та призначено останню до розгляду на 27.03.2012 року.
27.03.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 12.03.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 12.03.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 27.03.2012 року розгляд справи відкладено на 17.04.2012 року.
17.04.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 12.03.2012 року та від 27.03.2012 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень представника Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 17.04.2012 року.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, дослідивши подані докази, суд -
відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 6 передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
Також, Цивільний кодекс України у ст. 628 передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Цивільний кодекс України у ст. 1054 передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
10.11.2009 року між публічним акціонерним товариством «ПРАЙМ-БАНК»та товариством з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод»Плеяди»був укладений Кредитний договір від 10.11.2009 року за № 961/0588-9, відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 3.1. якого Позивач надав Відповідачу кредит у сумі 1900000,00 грн. (один мільйон дев'ятсот тисяч гривень 00 коп.) строком з 10 листопада 2009 року по 09 листопада 2010 року для поповнення обігових коштів Відповідача, плата за який встановлювалась у розмірі 25 % (двадцять п'ять) відсотків річних.
Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються Кредитором щоденно та сплачуються Позичальником в валюті кредиту, за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця, щомісячно до 05-го числа наступного місяця. Перша дата сплати відсотків -05.12.2009 року. Позичальник здійснює сплату відсотків за користування кредитом на рахунок нарахованих відсотків № 2068 0 3090588 відкритий у кредитора.
Згідно п. 3.4. Кредитного договору, з підписанням цього Договору, у відповідності з чинним законодавством, Позичальник надає Кредитору право самостійно визначати порядок погашення кредитної заборгованості (кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені). При наявності заборгованості по кредиту й відсотках за користування ним, в першу чергу сплаті підлягають простроченні до сплати відсотки, а після повного їх погашення -сума кредиту.
За умовами п. 3.2. Кредитного договору, обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, для нарахування відсотків за кредитом день надання кредиту та день його повернення Позичальником Кредитору -вважається одним днем. При розрахунку процентів використовується метод «факт/365», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 365 днів у році.
09.11.2010 року між публічним акціонерним товариством «ПРАЙМ-БАНК»та товариством з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод»Плеяди»була укладена Додаткова угода від 09.11.2010 року за № 1 до Кредитного договору від 10.11.2009 року за № 961/0588-9 (далі за текстом: Додаткова угода), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якої сторони прийшли до згоди продовжити строк користування Позичальником кредитними коштами, наданими Кредитором на умовах Кредитного договору від 10.11.2009 року за № 961/0588-9, до 08 листопада 2011 року без пониження класу Позичальника. Інші умови Кредитного договору від 10.11.2009 року за № 961/0588-9 залишаються незмінними.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В ході розгляду справи встановлено, що Позивач своєчасно та належним чином виконав умови Кредитного договору від 10.11.2009 року за № 961/0588-9.
Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Кредитного договору. Відповідачем факти своєчасного та належного виконання Позивачем Кредитного договору, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.
На даний час Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором в частині сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконує, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 06.03.2012 року наявна заборгованість за Кредитним договором по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у сумі 285000,03 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень 03 коп.).
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несвоєчасній та неповній сплаті заборгованості за Кредитним договором по відсоткам за користування кредитними коштами, яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Кредитним договором зобов'язань.
Станом на 06.03.2012 року заборгованість Відповідача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором складає 285000,03 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень 03 коп.).
В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 285000,03 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень 03 коп.) в якості боргу Відповідача перед Позивачем станом на 06.03.2012 року по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми боргу Відповідача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором.
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Кредитного договору.
Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором станом на 06.03.2012 року складає 285000,03 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень 03 коп.).
Доказів повної або часткової оплати заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором, Відповідачем суду не надано.
Таким чином, станом на 06.03.2012 року заборгованість за Кредитним договором по сплаті відсотків за користування кредитними коштами складає 285000,03 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень 03 коп.).
Вищевикладене свідчить про порушення майнових прав Позивача. За таких обставин на підставі ст. 20 Господарського кодексу України кожна юридична особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених прав і законних інтересів.
Враховуючи несвоєчасну та неповну сплату Відповідачем заборгованості за Кредитним договором по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у сумі 285000,03 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень 03 коп.), керуючись п.п. 1.1., 3.1., 3.2. Кредитного договору, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та доведеності суду за допомогою належних і допустимих доказів позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Кредитним договором по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у сумі 285000,03 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень 03 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем за вищевказаним Кредитним договором своїх зобов'язань з дотриманням всіх вимог щодо строків, способу, норм та стандартів.
Відповідач при розгляді справи не довів суду за допомогою належних та допустимих доказів порушення Позивачем його прав в ході виконання Кредитного договору.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором через порушення умов останнього, є письмовими доказами невиконання Відповідачем зобов'язань, взятих ним, відповідно до Кредитного договору.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.
Крім того, судом встановлено, що на час винесення рішення звернення стягнення на заставне майно не здійснювалось та будь-яких доказів здійснення звернення стягнення на заставне майно Відповідачем суду не надано.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 5700,00 грн. (п'ять тисяч сімсот гривень 00 коп.).
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.32, 33, 36, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позов публічного акціонерного товариства «ПРАЙМ-БАНК»до товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод»Плеяди»про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 10.11.2009 року за №961/0588-09, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод»Плеяди», ідентифікаційний код: 33330650, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, пров. Сосновий, 2, на користь публічного акціонерного товариства «ПРАЙМ-БАНК», ідентифікаційний код: 26051650, місцезнаходження: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 24, заборгованість за Кредитним договором від 10.11.2009 року за №961/0588-09 по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у сумі 285000,03 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень 03 коп.), судовий збір у сумі 5700,00 грн. (п'ять тисяч сімсот гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 17.04.2012 року