Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3871/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Козаченко А.В.
при секретарі Шалагіновій М.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Коваленко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у місті Костянтинівка Донецької області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Держкомзему у місті Костянтинівка Донецької області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після смерті батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач вступила у спадщину на усе його майно, в тому числі і на будинок за адресою: АДРЕСА_1. На той час державного акту на право власності на земельну ділянку не було.
В 2011 році позивач звернувся до відповідача з метою оформлення документів на право власності на вищевказану земельну ділянку. При підготовці правовстановлюючих документів з'ясувалось, що державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0447 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, вже виданий на ім'я померлого батька позивача, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011015600637 від 24.12.2010р.
Позивач вважає, що видавши державний акт на право власності на земельну ділянку на померлого, відповідачем порушено діюче законодавство України, оскільки позивач не може оформити спадщину на дану земельну ділянку.
На підставі викладеного просив визнати дії відповідача неправомірними; відмінити реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,0447 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВК №063057.
Позивач у судовому засіданні уточнив позивні вимоги, просив скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВК №063057.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВК №063057.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно п.1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою КМ України від 19.03.2008 року № 224 Державний комітет із земельних ресурсів є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Пунктом 7 Положення встановлено, що Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і затверджує положення про них.
Відповідач здійснює свою діяльність на підставі Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 р. №123 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за №626/15317, та Положення про відділ Держкомзему у місті Костянтинівка Донецької області, затвердженого наказом Держкомзему від 08.01.2010р. №7 (а.с.23-35).
Згідно п.1 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 р. №123 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за №626/15317, відповідач є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать у тому числі:
а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;
в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;
д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;
е) вирішення інших питань відповідно до закону.
Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України повноваження.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз.2 ч.3 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010р. №1878-VI, із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 9 грудня 2011 року №4152-VI, встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація, зокрема, права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. №1021 затверджено «Порядки ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (далі за текстом - Порядок №1021).
Пунктом 13-1 вищевказаного Порядку №1021 встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.
Згідно п.13-2 Порядку №1021, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви: 1)органу, який здійснює розпорядження землями державної або комунальної власності - у разі формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності; 2)набувача права на земельну ділянку; 3) спадкоємця громадянина України, щодо якого прийнято рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки, прийняте відповідно до законодавства; 4) власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності - у разі формування земельної ділянки шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги.
За таких обставин, суд вважає, що у відповідача є право складати акти про право власності на земельну ділянку.
Також суд зазначає, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 (позивач по справі) успадкувала після смерті ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, про що зроблено відповідний запис у Спадковому реєстрі та Державному реєстрі прав (а.с.19-21).
Як вбачається із матеріалів справи, державний акт серії ВК №063057 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0447 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, був складений на ім'я ОСОБА_3, про що зроблено відповідний запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за №011015600637 від 24.12.2010р. (а.с.5).
Проте, згідно Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації смертей 17.05.2010р. зроблено відповідний актовий запис №620 (а.с.4).
За таких обставин, суд вважає, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на померлу особу, унеможливлює прийняття позивачем спадщини на дану земельну ділянку, у зв'язку з чим цей акт підлягає скасуванню.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у місті Костянтинівка Донецької області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, задовольнити.
Скасувати державний акт серії ВК №063057 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0447 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_3 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за №011015600637 від 24.12.2010р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 гривень.
Постанова в повному обсязі виготовлена 23.04.2012р.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Козаченко А.В.