Кіровоградської області
13.11.08 Справа № 4/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Ю.І. Хилька,розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Водне господарство» на дії органу державної виконавчої служби Кіровського району Кіровоградського міського управління юстиції по справі № 4/16
за позовом: Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро- Кіровоград» м.Кіровоград
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Водне господарство» м. Кіровоград
про стягнення 266517 грн. 76 коп.
від позивача - участі не брав;
від відповідача (скаржник) - Іванов В.В., довіреність № б/н від 01.10.08;
від ВДВС - Санкаускас Н.В., довіреність № 18-904-4 від 18.08.08 головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області;
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2008 року позов Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", 25009, м. Кіровоград, вул. 50-років Жовтня, 19-а до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство", 25006, м. Кіровоград, вул. Озерна балка, 3а про стягнення 266 517, 76 грн. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто заборгованість по оплаті за надані послуги в розмірі 266 517, 76 грн., з яких 222 938 грн. 08 коп. основний борг, 25 677 грн. 85 коп. втрати від інфляції, 4 207 грн. 13 коп. проценти річних та 13 694 грн. 70 коп. пеня за несвоєчасне проведення оплати, суму сплаченого державного мита в розмірі 2 665 грн. 17 коп. та витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. на користь позивача.
На виконання даного рішення 24.03.2008 року видано наказ.
21.04.2008 року відповідач (боржник) звернувся до господарського суду Кіровоградської області із скаргою на дії Кіровського о відділу державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮ, посилаючись на те, що державною виконавчою службою, в порушення вимог ст. 43, 46 Закону України »Про виконавче провадження », стягнуто виконавчий збір у сумі 26930 грн. 09 коп., оскільки за заявою відповідача господарським судом було застосовано розстрочку виконання рішення суду, згідно до чого рішення було фактично виконано боржником добровільно. Заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Біліцької Л.М. про стягнення виконавчого збору та зобовязати Кіровським відділ Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції усунути недоліки неправомірних дій по винесенню постанови державним виконавцем Біліцькою Л.М. про стягнення виконавчого збору №22550 від 08.04.2008 року.
Представник ВДВС не погодився із заявленим обгрутуванням скарги на дії ВДВС, оскільки вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають положенням діючого законодавства. Враховуючи, що боржником не було проведено виконання рішення суду в визначений термін для добровільного виконання, всі дії виконавчої служби були проведені і мали спрямування саме на примусове виконання рішення суду, тому виконавчий збір було нараховано і стягнуто правомірно.
Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд прийшов до переконання, що скарга на дії державного виконавця не є обгрунтованою та не підлягає до задоволення враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи та безспірно встановлено судом, в провадженні Кіровського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції на примусовому виконанні перебував наказ господарського суду Кіровоградської області № 4/16 та за яким 28.03.2008 року відкрито виконавче провадження. Боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду до 03.04.2008 року, документи які підтверджують отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадженняі про встановлення строку на добровільне виконання саме до вказаного терміну долучені до виконавчого провадження.
В зазначений виконавцем строк боржник рішення суду не виконав.
Отже, подальші дії державного виконавця, після спливу 7 денного строку добровільного виконання рішення, в межах якого боржник не виконав рішення суду, здійснювалися у виконавчому провадженні як примусові.
Сплата ж боржником стягувачеві заборгованості під час здійснення виконавчих дій у примусовому порядку, охоплюється поняттям "фактично стягненої суми", виходячи з якої стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків. Постанову про стягнення виконавчого збору прийнято 08.04.2008 року , тобто після спливу строку на добровільне виконання рішення суду.
Правомірність дій працівників ВДВС Кіровського району Кіровоградського міського управління юстиції також підтверджується в результаті зясування питання прот фактично проведені виконавчі дії, а визначальним для оцінки правомірності дій є фактичне виконання рішення суду з послідуючим врахування застосованої ухвалою суду 14.04.2008 року розстрочки виконання рішення суду.
Отже, для стягнення з боржника були правові підстави, а тому дії ВДВС є правомірними.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону №606-ХІV стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.
Поряд з цим, господарський суд приймає до уваги, що статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України передбачено оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Біліцької Л.М. на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки нормами господарського процесуального кодексу не передбачено оскарження дій окремих посадових осіб органів Державної виконавчої служби до господарського суду.
Саме таку правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України по справі №12/214 від 14.05.2008 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.80,86,121-2 ГПК України,-
В задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство»на дії державного виконавця ВДВС Кіровського району Кіровоградського міського управління юстиції по справі №4/16 відмовити.
Провадження по справі стосовно визнання неправомірними дій державного виконавця Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Біліцької Л.М. про стягнення виконавчого збору припинити.
Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Копії ухвали направити сторонам спору та ВДВС Кіровського району Кіровоградського МУЮ.
Суддя Ю. І. Хилько