Копія
Іменем України
Справа № 2а-2104/08/6/0170
12.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму 11 квітня 2008 року;
представник позивача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посвідчення № 327 від 04.12.2008 року;
представник відповідача - Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник відповідача - Військового прокурора Військово-Морських Сил України - Мамулов Володимир Петрович, посвідчення № 179 від 20.02.2003 року;
представник відповідача - Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник третьої особи - Військової частини А2320 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник третьої особи - Військового прокурора Севастопольського гарнізону у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник третьої особи - Військової частини А 1346 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник третьої особи - Заступника Міністра оборони України у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Латинін Ю.А., суддів Трещова О.Р., Кушнова А.О.) від 24.11.09 року у справі № 2а-2104/08/6
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 95000)
до Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168)
до Військового прокурора Військово-Морських Сил України (вул. Леніна, 41, м. Севастополь, 99011)
до Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону (вул. Казанська, 27, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
треті особи Військова частина А2320 (вул. К. Маркса, 62, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (вул. Казанська, 27, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
Військова частина А 1346 (вул. Калініна, 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
Заступник Міністра оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168)
про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення у посаді та стягнення.
ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи - військової частини А2320 та просить визнати наказ заступника Міністра оборони України № 167 від 30.08.2007 року в частині його звільнення незаконним та скасувати; визнати наказ військового прокурора ВМС України № 16 від 03.10.2007 року незаконним та скасувати; зобов'язати Міністра оборони України поновити позивача на військової служби та укласти контракт строком на 5 років; зобов'язати військового прокурора ВМС Украйни і військового прокурора Сімферопольського гарнізону поновити позивача на посади помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону; зобов'язати командира в/ч А2320 сплатити недоотриману суму грошового забезпечення у розмірі 37260,3 грн., у зв'язку з незаконним звільненням за період з 04.10.2007 року по теперішній час; стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
У ході розгляду справи у суді першої інстанції ухвалами суду від 16.10.08 року були залученні у якості відповідачів по справі - військова прокуратура ВМС України та військова прокуратура Сімферопольського гарнізону; як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено по справі військову частину А2320.
Ухвалою суду від 09.12.08 року залучено заступника Міністра оборони України, Військового прокурора ВМС України, Військового прокурора Сімферопольського гарнізону у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 12.06.09 року залучено військову частину А1346 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
У ході розгляду справи у суді першої інстанції позивач доповнив позовні вимоги та просив зобов'язати в/ч А2320 сплатити розмір грошового утримання у зв'язку з вимушеним прогулом за період з 04.10.07 року по дійсний час у сумі 65500,63 грн., при нарахуванні якої відрахувати суму щомісячної матеріальної допомоги з безробіття, отриманої в період з листопада 2007 року по листопад 2008 року. Також клопотав про поновлення стоку на звернення до суду, у зв'язку з уважним пропуском, так як вважає, що про підстави незаконного звільнення зі військової служби та органів прокуратури у жовтні 2007 року дізнався влітку 2008 року, коли на його посаду було призначено іншу особу.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Латиніна Ю.А., суддів: Трещової О.Р., Кушнової А.О., від 24.11.2009 року у справі № 2а-2104/8/6 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Військової прокуратури Військово-морських сил України, Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону, треті особи - військова частина А2320, заступник Міністра оборони України, Військовий прокурор Військово-морських сил України, Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону, військова частина А1346 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення у посаді та стягнення грошового утримання та моральної шкоди, було відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_2 подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2009 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні 12.07.2010 року позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, представник Військового прокурора Військово-Морських Сил України проти апеляційної скарги заперечував.
Інши представники сторін у судове засідання призначене на 12.07.2010 року не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі ст. 20 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232 ОСОБА_2, був прийнятий на військову службу, як особа офіцерського складу з відповідним укладенням контракту.
Наказом Міністра Оборони України від 31.12.2001 року № 030 ОСОБА_2, був звільнений з займаної посади ВМС ЗС України та відряджений з залишенням на військовій службі до Генеральної прокуратури України (а.с.16).
Наказом військового прокурора ВМС України від 13.03.2002 року № 14 ОСОБА_2, призначено на посаду слідчого військової прокуратури Севастопольського гарнізону ВМС України (а.с.17).
Наказом військового прокурора ВМС України від 13.11.2002 року № 33 ОСОБА_2, призначено на посаду старшого слідчого військової прокуратури Сімферопольського гарнізону ВМС України (а.с.18).
01 березня 2004 року наказом № 8 військового прокурора ВМС України позивача призначено на посаду помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України (а.с.19).
12.03.04 року з позивачем був укладений контакт про проходження військової служби у ЗСУ (органах прокуратури), який діяв до часу звільнення.
При проходженні військової служби на відповідних посадах в органах прокуратури ОСОБА_2, зарекомендував себе негативно, про що свідчать рапорти безпосередніх керівників та матеріали засідання атестаційної комісії від 25.05.07 року за результатами проведення якої порушено питання перед Генеральним прокурором України про погодження з Міністром оборони України питання про направлення ОСОБА_2, у розпорядження МОУ, які направлені 05.06.07 року (а.с.96-104).
11.07.07 року Головне управління особового складу Генерального штабу ЗСУ вивчено питання щодо подальшого службового використання ОСОБА_2, відрядженого у розпорядження Генерального прокурора України, у зв'язку з проведенням організаційних заходів, пов'язаних зі скороченням офіцерських посад та проблемами розміщення випускників військових навчальних закладів 2007 року, розмістити даного офіцера неможливо. Враховуючи, що ОСОБА_2, за своїми морально-психологічними та професійними якостями характеризується негативно, вважалося за доцільне порушити клопотання про звільнення офіцера з військової служби у запас.
12.07.07 року Генерального прокурора України Міністром оборони України було інформовано про відсутність вакантних посад, що відповідають отриманому ОСОБА_2 фаху, у ЗСУ і розмістити останнього немає можливості (а.с.105).
01.08.07 року військовий прокурор Сімферопольського гарнізону особисто повідомив позивача про неможливість розміщення у ЗСУ і про звільнення з військової служби із проведенням організаційно-штатних заходів (а.с.132).
06.08.2007 року Т.в.о. військового прокурора ВМС України підготовлено та складене подання щодо звільнення з подання про звільнення ОСОБА_2, у запас у зв'язку з проведенням організаційних заходів (а.с.106).
Наказом заступника Міністра оборони України від 30.08.2007 року № 167 ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас за пунктом 63, підпункту "г" (у зв'язку з скороченням штатів) (а.с.20).
03.10.07 року наказом № 16 військового прокурора ВМС України позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку із звільненням з військової служби у запас за пунктом 63, підпункту "г" (у зв'язку з скороченням штатів) (а.с.21).
04.10.07 року військовий прокурор Сімферопольського гарнізону видав наказ № 163 яким ОСОБА_2, звільненого наказом заступника Міністра оборони України від 30.08.07 року № 167 у запас за пунктом 63, підпункту "г" (у зв'язку з скороченням штатів), у зв'язку з реформуванням ЗС України, вважати таким, що 04.10.07 року здав справи та посаду помічника військового прокурора військової прокуратури Сімферопольського гарнізону та цією датою знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу (а.с.22).
Згодом вищезазначеними наказами позивач і був звільнений з військової служби та посади за п.63 п.п. "г" Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗС України, у зв'язку з скороченням штатів.
Стаття 26 п.7 п.п. "г" Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачає, що особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі.
Так, відповідно до п.63 п.п. "г" Указу Президента України "Про Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України" від 7.11.2001 року №1053/2001 (який діяв на час спірних правовідносин), контракт припиняється (розривається), а особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, проходив військову службу в органах прокуратури України. У 2007 році керівництво прокуратури ВМС України не погодилося з подальшим проходженням ОСОБА_2, на посаді помічника прокурора і порушило питання про його направлення у розпорядження МОУ.
Міністерство оборони України повідомило про неможливість розміщення позивача на посадах в ЗС України у зв'язку з відсутністю вакантних посад, що відповідають отриманому офіцером фаху.
Отже, згідно з інформації Генеральної прокуратури України від 04.03.09 року вбачається, що у продовж 2007 року зміни до штатної чисельності військової прокуратури Сімферопольського гарнізону ВМС України наказами Генерального прокурора України не вносилися.
З урахуванням викладеного суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що відповідачі видаючи накази про звільнення ОСОБА_2, протягом 2007 року, діяли у супереч п. 63 п.п. "г" Положення», так як скорочення штатів або проведення організаційних заходів в органах прокуратури та у ЗС України на тої час не відбувалося.
Таким чином, наказ заступника Міністра оборони України від 30.08.2007 року № 167, яким ОСОБА_2, звільнено з військової служби у запас за пунктом 63, підпункту "г" (у зв'язку з скороченням штатів), наказ військового прокурора ВМС України № 16 03.10.07 та наказ військового прокурора Сімферопольського гарнізону № 163 від 04.10.07 року про його звільнення з займаної посади, є також незаконними, так як прийняті на підставі незаконного наказу, і відповідачі, порушуючи вимоги ст. 71 КАС України не довели правомірність своїх дій щодо прийняття вказаних наказів, належних доказів і обґрунтувань правомірності прийнятих наказів з урахуванням норм чинного законодавства не надали.
Отже, відповідно до ст.ст. 99,100 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В п. 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.
Спеціальними законами, що регламентують проходження служби в органам внутрішніх справ, строки звернення до суду із зазначених питань не визначені, тому суд вважає, що у даному випадку слід користуватися ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідачів наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку з тим, що позивач був звільнений з посади та військової служби у жовтні 2007 року, а до суду звернувся тільки у серпні 2008 року, тобто у порушення вказаних строків, визначених ст.233 КЗпП України, що є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що з наказами про звільнення позивач був ознайомлений у день звільнення, тобто 04.10.07 року, а до суду звернувся лише у серпні 2008 року. Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач пропустив строки звернення до суду. Поважність причин пропуску зазначених строків не довів. Відповідач наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову у зв'язку з пропущенням позивачем строків звернення до суду.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відому у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 Крім того, позивачем, порушуючи вимоги ст. 71 КАС України не надано жодних доказів у підтвердження позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди і не обґрунтований розмір суми шкоди.
Керуючись статтями 195, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Латинін Ю.А., суддів Трещова О.Р., Кушнова А.О.) від 24.11.09 року у справі № 2а-2104/08/6, залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Латинін Ю.А., суддів Трещова О.Р., Кушнова А.О.) від 24.11.09 року у справі № 2а-2104/08/6, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя О.Е.Єланська