10 квітня 2012 р. Справа № 28694/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого: Довгополова О.М.,
суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області на постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -
12 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" протиправними, зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2007-2010 роки включно та по день розгляду справи із врахуванням проведених виплат, зобов'язання надалі щомісячно підвищувати пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2010 року позов задоволено частково: позов за період з січня 2007 року по 12.05.2010 року залишено без розгляду, визнано дії відповідача неправомірними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 12 травня 2010 року з врахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі, покликаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи наявність вищевказаних умов, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні , враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у законодавстві відсутні інші правила визначення такої пенсії.
При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовних вимог без розгляду за періоди з січня 2007 року по 11.05.2010 року.
Оскільки з 12.05.2010 року - дати, з якої позовні вимоги підлягають задоволенню, відсутні обмеження щодо здійснення виплат згідно зі статтею 6 Закону № 2195, - колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову у частині нарахування та виплати підвищення до пенсії за період з 12.05.2010 року до припинення або обмеження права на таке.
Отже, постанова залишається без змін.
Керуючись статями 99, 100, 195, 197 ч. 1 п. 2, ст.ст. 198, 200, 205 ч. 1, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області залишити без задоволення, постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2010 року у справі № 2-а-400/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: Р.Й. Коваль
В.В. Святецький