23 березня 2012 р. Справа № 65733/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Ягодинської митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У червні 2011 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача Ягодинської митниці, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність та відмову службових осіб Ягодинської митниці щодо пільгового митного оформлення зі звільненням від оподаткування належного їй на праві власності транспортного засобу автомобіля «Фольксваген-Пассат», № кузова НОМЕР_1, 1995 року виготовлення; - зобов'язати відповідача Ягодинську митницю провести пільгове митне оформлення зі звільненням від оподаткування автомобіля «Фольксваген-Пассат», № кузова НОМЕР_1, 1995 року виготовлення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що 05 травня 2011 року відповідачем розглянуто її заяву щодо пільгового митного оформлення вищевказаного транспортного засобу як такого, що ввозиться при переселенні на постійне проживання до України із Білорусії. Відмову відповідача у пільговому оформленні транспортного засобу позивач вважав незаконною. Просив позивач врахувати, що вона являється громадянкою Білорусії, проживала разом із дітьми постійно в Білорусії із 01.02.1987 року по 08.02.2011 року, вищевказаний автомобіль зареєстрований за нею на праві власності із 05.02.2010 року і більше року зареєстрований в Білорусії, а тому відповідно до ч.13 ст.8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» вона, тобто позивачка, мала законні підстави для ввезення цього автомобіля в Україну зі звільненням від оподаткування.
Відповідач позовних вимог не визнав, подав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позову.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року адміністративний позов задоволено. Визнати протиправною бездіяльність Ягодинської митниці щодо відмови у пільговому митному оформленні автомобіля «Фольксваген-Пассат», кузов № НОМЕР_1, 1995 року випуску. Зобов'язано Ягодинську митницю провести пільгове митне оформлення автомобіля «Фольксваген-Пассат», кузов № НОМЕР_1, 1995 року випуску, який належить ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».
Не погоджуючись з даною постановою суду від 30.06.2011 р. відповідач Ягодинська митниця оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що при ухваленні оскарженого рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що безпідставним є твердження суду першої інстанції про те, що на момент ввезення позивачем транспортного засобу на територію України ним були пред'явлені всі документи, що дають право на звільнення від оподаткування транспортного засобу. Суд першої інстанції не врахував вимог наказу ДМСУ від 17.11.05 №1118, яким затверджено Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України. Апелянт вказав, що датою переселення позивачки на постійне місце проживання в Україну слід вважати дату видачі посвідки на постійне місце проживання. Таку посвідку було видано позивачці 07.11.2007 р. ВЛ № НОМЕР_3, а у зв'язку з її втратою, взамін було видано посвідку ВЛ №НОМЕР_2 від 23.02.2011 р., в якій зазначено, що позивач прибула на територію України 09.08.2006 р. та постійно проживає на її території. Таким чином, на момент звернення ОСОБА_2 до митниці в 2011 р. її постійним місцем проживання була Україна.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач ОСОБА_2 подала заперечення на апеляційну скаргу. Вважає позивач, що постанова суду першої інстанції від 30.06.2011 року є законною та обґрунтованою, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи і які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 16.03.2011 року позивач звернулась із письмовою заявою до відповідача про дозвіл не ввезення при переселення на постійне місце проживання із Білорусії в Україну автомобіля «Фольксваген-Пассат», кузов № НОМЕР_1, 1995 року випуску, без оподаткування відповідно до Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» (а.с. 26).
У задоволенні вищезгаданої заяви позивачу було відмовлено відповідачем листом № 19/19-3472 від 05.05.2011 року (а.с. 27-28).
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача в пільговому митному оформленні транспортного засобу позивача згідно заяви від 16.03.2011 року.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ч. 5 п. 13 ст. 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Статтею 1 цього Закону визначено, що постійним місцем проживання є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).
Судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є громадянкою Республіки Білорусь, в період із 01.02.1987 року по 08.02.2011 року була зареєстрована і фактично постійно проживала в с. Шелухи Жабінського району Брестської області із своїми дітьми. Адресний листок вибуття на виїзд на постійне місце проживання за межі Білорусії позивачка отримала 08.02.2011 року (а.с. 5, 6, 8-17).
Свідоцтвом про реєстрацію № АЕА № НОМЕР_4 підтверджується, що розглядуваний транспортний засіб "Фольксваген-Пассат" був придбаний позивачем 05.02.2010 року і з того часу перебував на обліку в Білорусії. 08.02.2011 року цей автомобіль був знятий з обліку у зв'язку з виїздом власника транспортного засобу - ОСОБА_2 на постійне місце проживання на територію України, що підтверджується довідкою № 31 від 08.02.2011 року, виданою ДАІ Кобринського РВВС (а.с. 15, 16).
Суд першої інстанції дійшов вірного і обгрунтованого висновку про те, що на момент ввезення позивачем транспортного засобу на територію України нею були пред'явлені усі документи, які б засвідчували її право на пільги в оподаткуванні, передбачені статтею 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", що дає можливість митного оформлення такого транспортного засобу з наданням пільг.
При цьому судом першої інстанції вірно враховано, що посвідка на постійне проживання в Україні підтверджує право особи на таке проживання і не встановлює факту фактичного постійного проживання в Україні позивачки в період до 08.02.2011 року.
Доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає помилковими формулювання суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності відповідача Ягодинської митниці, оскільки заява позивачка про оформлення транспортного засобу була відповідачем розглянута і результати розгляду були повідомлені позивачці листом № 19/19-3472 від 05.05.2011 р.. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що протиправним є не бездіяльність відповідача, а рішення відповідача щодо відмови у задоволенні заяви.
У зв'язку із цим, постанову суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Ягодинської митниці - задоволити частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Ягодинської митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини цієї постанови у такій редакції : «Визнати протиправною відмову Ягодинської митниці № 19/19-3472 від 05.05.2011 р. щодо митного оформлення ОСОБА_2 транспортного засобу «Фольксваген-Пассат», кузов № НОМЕР_1, 1995 року виготовлення із звільненням від оподаткування».
У решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: В.В. Святецький
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.03.2012 року.