Дата документу Справа №
Справа № 22-2303/2012 Головуючий у 1 інстанції: Стоматов Е.Г.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
18 квітня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.,
Суддів : Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі: Свинаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_6, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, -
29 березня 2011 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_6, про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
Зазначала, що на підставі рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05 червня 2007 року за нею, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 визнано право спільної часткової власності, по 1/3 частці за кожною, на квартиру № 85, яка розташована у будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлого 03 січня 2006 року ОСОБА_7
В спірній квартирі ніхто з співвласників не зареєстрований. Оскільки ОСОБА_3 змінила замки на вхідних дверях і перешкоджає користуванню спірним приміщенням, просила позов задовольнити, усунути перешкоди у користуванні власністю та вселити її у квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2012 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_5 в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2007 року за ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 визнано право спільної часткової власності по 1/3 частині за кожною на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 03 січня 2006 року ОСОБА_7 ( а. с. 6-7 ).
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 посилалася на те, що відповідачка ОСОБА_3, яка є матір'ю малолітньої ОСОБА_4, створює їй перешкоди у користуванні власністю, замінила замки на дверях спірної квартири та не допускає її до помешкання.
Задовольняючи заявлений ОСОБА_5 позов, суд виходив з того, що відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Місце проживання власника та місцезнаходження майна на зміст права власності не впливають, а право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном передбачено ст. 391 ЦК України.
За вказаних обставин заявлені до ОСОБА_3 вимоги позивача про вселення її у квартиру з метою усунення перешкод у здійсненні нею права користування житлом суд визнав правомірними.
Вказаний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про неможливість вселення позивачки до квартири, яка перебуває у спільній частковій власності, до виділення належних співвласникам часток у натурі, не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи, що відповідні позовні вимоги ОСОБА_5 не заявлялися.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують і не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2012 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: