Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22ц -2192/ 2012 Головуючий у 1 інстанції: Нікітенко Н.П.
Суддя-доповідач: Пільщик Л. В.
«11»квітня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.
суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
при секретарі: Свинаренко О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2012 року
по справі за поданням Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, -
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2011 року позов ПАТ КБ «Приватбанк»задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк»- 22130 грн. 66 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 солідарно держмито у розмірі 221 грн. 31 коп. та 120 грн. 00 коп. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У лютому 2012 року Ленінський ВДВС Запорізького міського управління юстиції звернулось до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3.
В поданні зазначали, що постановою про відкриття виконавчого провадження № 27954814 винесена державним виконавцем Соболєвою Є.С., відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-5035/2011 від 26.07.2011 року виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»- 182995, 40 грн.
Станом на 26.01.2012 року вказана заборгованість боржником не сплачена. ОСОБА_3 може виїхати за кордон, щоб не виконувати рішення судів України та не сплачувати борги на користь держави, юридичним особам та громадянам України.
На підставі викладеного, просили суд, винести ухвалу про тимчасове обмеження громадянина-боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання ним своїх обов'язків.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2012 року подання Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції задоволено.
Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України - ОСОБА_3, до виконання рішення суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу по справі скасувати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника виконавчої служби, обговоривши доводи скарги ,перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції , апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Згідно ст.210 ЦПК України ухвала суду має містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Зміст ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.210 ЦПК України, оскільки в ній відсутні мотиви, з яких суд дійшов висновків про необхідність встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3
Суд при постановленні ухвали керувався ст.ст.151-153 ЦПК України,які регулюють питання застосування заходів забезпечення позову. Проте державний виконавець звернувся з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до суду при виконанні судового рішення. Розгляд такого питання врегульовано ст.377-1 ЦПК України.
Суд першої інстанції, порушивши порядок визначений для розгляду справ даної категорії, не встановив обставини ,які мають правове значення, а тому не міг зробити правильні висновки про наявність чи відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця. Подання державного виконавця розглядалося в порушення ст. ч.2 ст.377-1 ЦПК України без його участі та відсутності даних про виклик у судове засідання.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника -юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та його намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення
В поданні державного виконавця зазначено про наявність невиконаних боргових зобов'язань, проте відсутні дані щодо п факту ухилення ОСОБА_3 від їх виконання. В поданні йдеться про борг за рішенням суду в сумі 182995,40 грн. та про виконавчий лист №2-5035 від 26.07.2011 року. Між тим, по даній справі ухвалено рішення 15 листопада 2011 року і стягнута заборгованість в сумі 22130 грн.Однак суд першої інстанції не звернув увагу на це, не з'ясував чи приймалися державним виконавцем передбачені Законом „Про виконавче провадження" заходи, не встановив які саме дії ОСОБА_3 свідчать про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням.
Без перевірки обставин щодо ухилення боржника від виконання судового рішення, доведення яких є обов'язковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, висновок суду про задоволення подання виконавця є передчасним.
Оскільки суд порушив порядок встановлений процесуальним законом для вирішення подання державного виконавця, ухвала суду на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307 ,312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2012 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає
Головуючий:
Судді: