головуючого
Коновалова В.М.,
суддів за учасю прокурора
Скотаря А.М, Жука В.Г., Сорокіної О.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 1 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
згідно із ст.89 КК України не судимого,
-за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
-за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 31 травня 2005 року вирок залишений без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1засуджено за те, що він 14 листопада 2004 року об 20 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, незаконно збув ОСОБА_2 1 мл ацетильованого опію за 15 грн.
24 листопада 2004 року ОСОБА_1 на ринку у АДРЕСА_2 у невстановленої особи незаконно придбав 7 мл ацетильованого опію, який перевіз додому і зберігав як з метою збуту, так і для власного вживання.
26 листопада 2004 року об 19 год. ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_3 0,6 мл ацетильованого опію за 15 грн. і у цей же день об 19.40 год. залишки наркотичного засобу у нього були вилучені працівниками міліції.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1стверджує, що справу сфабриковано, докази сфальсифіковано працівниками міліції і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. В інкримінований йому період, а саме з 12 по 15 листопада 2004 року, він знаходився у м.Олександрії і не міг збути ОСОБА_2 наркотичний засіб, а 26 листопада 2004 року у нього вдома знаходились ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які підтвердили що з 18 до 19.40 год. ОСОБА_3, якому він начебто збув ацетильований опій, не приходив, але його алібі ні на досудовому слідстві ні в судовому засіданні не перевірялось, як не взяті до уваги і показання зазначених свідків. Також зазначає, що при призначенні покарання суд не врахував що на його утриманні знаходиться паралізована дружина-інвалід І-ої групи, яка потребує догляду. За змістом скарги ОСОБА_1 просить скасувати постановлені судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора про залишення судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, яким дав належну оцінку.
Так, начальник ВБНОН Южноукраїнського МВ УМВС України в суді показав, що після надходження оперативної інформації про збут ОСОБА_1 наркотичних засобів, у останнього була проведена оперативна закупка.
Згідно з даними протоколів огляду покупців після проведення оперативної закупки, 11 листопада 2004 року ОСОБА_2 та 26 листопада 2004 року ОСОБА_3 кожен видали працівникам міліції шприц з рідиною, яку вони придбали за 15 грн. у ОСОБА_1за місцем його проживання.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що він як понятий двічі приймав участь при проведенні оперативної закупки наркотичного засобу у ОСОБА_1і в його присутності проводився огляд покупців ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким були вручені кожному позначені гроші в сумі 15 грн. та після оперативної закупки покупці видали працівникам міліції придбаний наркотичний засіб.
Ці показання узгоджуються з показаннями в суді свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які як поняті відповідно 14 та 26 листопада 2004 року разом із свідком ОСОБА_6 приймали участь при проведенні оперативної закупки наркотичного засобу у ОСОБА_1.
Тому доводи у касаційній скарзі ОСОБА_1про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи необгрунтовані.
Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускались порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, у тому числі й тих, які б були пов»язані із фабрикацією справи чи із фальсифікацією доказів.
Дії винного за ч.2 ст.307 і ч.2 ст.309 КК України кваліфіковані вірно, а покарання призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про особу ОСОБА_1та обставин, що обтяжують і пом»якшують покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.394, 395 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 31 травня 2005 року щодо нього - без зміни.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Жук В.Г.