21 червня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Домбровського І.П., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Броварської районної державної адміністрації, Зазимської сільської ради Броварського району, ради садівничих товариств масиву “ІНФОРМАЦІЯ_2», відділу земельних ресурсів Броварської районної державної адміністрації, третя особа - Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації, про скасування розпорядження райдержадміністрації і рішення ради масиву, визнання недійсним Державного акту про право приватної власності на землю, усунення перешкод в користуванні будинком і земельною ділянкою,
У липні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Зазначала, що на протязі 2002-2003 років вона уклала з відповідачем договори позики на загальну суму 70 000 дол. США.
Зазначена сума грошей була передана ОСОБА_2 для закупівлі будівельних матеріалів, обладнання та виконання будівельних робіт по будівництву жилого будинку в АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що відповідач не надав документів на придбання матеріалів і виконання робіт та не повернув одержані гроші, просила стягнути на її користь грошову суму, еквівалентну 69 000 дол. США.
ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Броварської районної державної адміністрації, Зазимської сільської ради Броварського району, ради садівничих товариств масиву “ІНФОРМАЦІЯ_2», відділу земельних ресурсів Броварської районної державної адміністрації про скасування розпорядження райдержадміністрації і рішення ради масиву, визнання недійсним Державного акту про право приватної власності на землю, усунення перешкод в користуванні будинком і земельною ділянкою.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 була прийнята в члени садівничого товариства “ІНФОРМАЦІЯ_2» з порушенням вимог закону і за нею без законних підстав закріплена земельна ділянка, якою користується він, як член цього товариства, та на якій він збудував жилий будинок, просив визнати недійсними прийняті рішення про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки та зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звільнити жилий будинок та земельну ділянку.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 липня 2005 року позовні вимоги сторін задоволені, - рішення Ради масиву садівничого товариства “ІНФОРМАЦІЯ_2» про прийняття ОСОБА_1до складу членів товариства і розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки та Державний акт про право приватної власності на землю визнані недійсними, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виселені з жилого будинку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 348 450 грн.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 27 січня 2006 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 липня 2005 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, в іншій частині - рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалюючи нове рішення в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка в садівничому товаристві “ІНФОРМАЦІЯ_2» в 1996 році ОСОБА_2 не надавалася, оскільки зазначену земельну ділянку садівниче товариство отримало лише в 2002 році.
Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
Судом першої інстанції встановлено, що 1 грудня 1996 року ОСОБА_2 був прийнятий в члени садівничого товариства “ІНФОРМАЦІЯ_1» Ради садівничих товариств “ІНФОРМАЦІЯ_2» Броварського району, Київської області і йому в користування була надана земельна ділянка площею 0,1112 га АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку і садівництва.
ОСОБА_2 із членів садівничого товариства не виключався і в добровільному порядку не виходив, упорядкував земельну ділянку і почав будівництво жилого будинку.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що рішення про прийняття ОСОБА_1 у члени садівничого товариства з передачею їй в користування земельної ділянки, яка раніше була надана ОСОБА_2, не відповідає вимогам Статуту об'єднання садівничих товариств - Садівничий масив “ІНФОРМАЦІЯ_2».
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дав належну оцінку і тій обставині, що ОСОБА_1 не зверталася з відповідною заявою до Броварської районної державної адміністрації про надання їй спірної земельної ділянки і що Зазимська сільська рада не приймала рішення про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки та зробив правильний висновок про те, що передача у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1112 га та виданий Зазимською сільською радою Броварського району Київської області Державний акт про право приватної власності на землю є недійсними.
Правильним є також висновок суду першої інстанції про те, що факт передачі спірної земельної ділянки до території сільської ради і виділення її садівничому товариству лише в березні 2002 року не тягне за собою припинення права користування зазначеною земельною ділянкою ОСОБА_2, оскільки він користується земельною ділянкою з 1996 року правомірно і в установленому законом порядку ця земельна ділянка у нього не вилучалась.
По суті спору судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2001 року ОСОБА_2 уклав договір завдатку з ОСОБА_1 про зобов'язання продати їй незакінчений будівництвом жилий будинок НОМЕР_1за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1112 га. Договір купівлі-продажу повинен був бути укладеним до 25 грудня 2001 року.
Враховуючи те, що між сторонами договір купівлі-продажу не укладався, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачі без законних підстав користуються жилим будинком та земельною ділянкою.
Висновки суду достатньо мотивовані, відповідають встановленим обставинам справи та вимогам матеріального закону, при встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права і було скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись статтями 333, 335-336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 27 січня 2006 року скасувати, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 липня 2005 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
І.П. Домбровський
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін