Справа № 2 - А - 224 / 2007 року
25 жовтня 2007 року Обухівський районний суд Київської області
в складі:
головуючого: Малорода О.І.
при секретарі: Тітович О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Обухів справу за позовом: ОСОБА_1до Верем'яцької сільської ради Обухівського р-ну про скасування рішення ради та стягнення моральної шкоди ,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати рішення Верем'яцької сільської ради від 15 грудня 2006 року «Про віднесення земель запасу у землі житлової забудови» та стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн.
Позивач підтримав позовні вимоги, пояснив, що воно суперечить вимогам земельного кодексу яким заборонено використовувати землі сільхозпризначення під забудову. Грунти спірної земельної ділянка відносяться до грунтів чорнозему і змінити її призначення може лише Кабінет Міністрів. Також вважає, що земельна ділянка передана йому в оренду на 5 років і поскільки договір оренди ще не укладено то рада не мала права змінювати цільове призначення землі, поскільки не минув строк оренди, який слід рахувати з часу укладення договору оренди. Договір оренди не укладено, але його вини в цьому немає.
Просить стягнути моральну шкоду яку обґрунтовує тим, що рада систематично перешкоджала йому в укладенні договору оренди.
Представник відповідача вимоги не визнала, пояснила, що спірна земельна виділялась позивачу для оренди на 5 років. Позивач не приступив до використання землі, не виготовив відповідну технічну документацію і тому після того, як минуло 5 років рада оспорюваним рішенням віднесла землі запасу до земель забудови і на даний час проводиться розробка технічної документації та її узгодження. Позивачу пропонувалась ділянка в іншому місці, але він відмовився. Спірна земельна ділянка відносилась до земель запасу сільської ради. При розпаюванні земельної ділянки колгоспу спірна ділянка не увійшла в склад розпайованої землі, поскільки має сильний уклон і обробіток її
нерентабельний. ;
2
Судом встановлено, що рішенням Верем'яцької сільської ради від 6 квітня 2002 року позивачу виділено у оренду спірну земельну ділянку площею 5,3 га строком на 5 років.
Позивач став використовувати земельну ділянку /без договору оренди та його реєстрації/, і комісія відділу земельних ресурсів в ході перевірки встановивши порушення, притягнула позивача до відповідальності.
Останні два роки відповідач взагалі не використовував земельну ділянку.
Технічну документацію на земельну ділянку позивач не виготовив та не створив фермерське господарство.
Договір оренди укладений не був.
15 грудня 2006 року рада прийняла рішення про віднесення спірної земельної ділянки, що знаходиться в межах села, до земель житлової забудови, внесла в генеральний план забудови села і почала виготовляти відповідну технічну документацію.
13 березня 2007 року рада відмінила своє рішення про передачу ділянки в оренду і запропонувала позивачу надати землю в іншому місці, але позивач в усному порядку відмовився.
25 квітня 2007 року рада відмовила позивачу в укладенні договору оренди на 49 років, мотивуючи тим, що позивач не виконав попередні рішення не використовував ділянку, а сама спірна ділянка після 06.04.2007 року включена в генеральний план забудови села.
Указані обставини встановлено з показів сторін, матеріалів справи: копії рішення ради, копії постанови суду, копії проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, копії схеми планування території сільської ради.
Суд вважає, що позивач мав право на використання земельної ділянки на протязі 5 років починаючи з 6 квітня 2002 року на тій підставі, що рада з земель запасу виділила позивачу земельну ділянку в оренду. Позивач не виготовивши проектну документацію, не уклавши договір оренди, не використовуючи останні два роки земельну ділянку взагалі, своєю поведінкою сприяв тому, що рада відмовила йому у продовженні строку оренди, запропонувавши ділянку в іншому місці.
Оспорюваним рішенням рада земельну ділянку, що перебувала в запасі, та знаходилась в межах села, внесла в генеральний план забудови і включила в план під житлову забудову. Вказана ділянка не входить до числа розпайованих земель бувшого господарства і тому рішення ради суд вважає правомірним.
Доводи позивача в тій частині, що земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель не підтверджено доказами.
Виходячи з викладеного суд вважає за можливе відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, поскільки в ході розгляду справи суд не встановив, що посадові особи сільської ради чинили перешкоди позивачу у виготовленні технічної документації чи укладенню договору оренди.
Керуючись ст. 159 - 163 КАС України суд ,-
3
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Строк подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду десять днів з дня проголошення.
Строк подачі апеляційної скарги на постанову суду до адміністративного апеляційного суду через Обухівський районний суд двадцять днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження постанови.