16 квітня 2008 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці, в складі: головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Сушко Г.М. за участю прокурора Сорохан Д.М., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернівці, українець, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, неодружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
1. 23.09.2003 року Першотравневим районним судом за
2. ст.ст. 185 ч.З, 76,75 КК України до 2-х років 3-х
3. позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України від
4. відбування звільнений покарання з випробувальним
5. терміном 2 роки ,
6. 15.09.2005 року Першотравневим районним судом за
7. ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України до 2-х років 3-х місяців
8. позбавлення волі, в грудні місяці 2006 року відповідно
9. до ст. 81 КК України умовно-достроково звільнився від
10.відбування покарання.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Чернівці, українець, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, неодружений, не працює, проживає за
адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий.
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ст.185 ч.3 КК України
16 жовтня 2007 року, в період часу з 23.00 год. до 23.30 год. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи умисну корисливу мету направлену на таємне викрадення чужого майна, вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_3, який також був у стані алкогольного сп'яніння, після чого згідно попередньої домовленості ОСОБА_3 та ОСОБА_2, умисно, через огорожу проникли на охоронювану територію Чернівецького цегельного заводу №3 розташованого по вул. Кармелюка 78 в м. Чернівці, де в подальшому через вхідні двері які на той час були відчинені проникли в виробниче приміщення цеху сушильно-випалювальної діяльності, звідки намагалися таємно викрасти 12 алюмінієвим рамок для сушки сировини, вартість однієї - 73.44 гривні, на загальну суму - 881.28 гривень, вказані рамки склали в два полімерні мішки. Однак не довели свого злочинного наміру до кінця з причин, що не залежали від їх волі так-як були затримані на території вказаного цегельного заводу працівниками охорони разом з викраденим майном.
Будучи допитаним в якості підсудного ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, 185 ч.З КК України, визнав повністю і показав, що дійсно 16.10.2007 року в ранці він зустрів біля аеропорту в м. Чернівці свого знайомого ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_2, точної адреси не пам'ятає. Вони разом пішли гуляти по місту, проходячи по вул. Кармелюка, а саме біля магазину "Люкс" зустріли незнайомого їм чоловіка, на вигляд 30 років, як він пізніше дізнався на ім'я ОСОБА_4, якого його бачив вперше, який приїхав автомобілі мікроавтобус жовтого кольору, номерних знаків та марки він на пам'ятає. Спілкуючись з ОСОБА_4, біля вказаного магазину випили по дві пляшки пива ємкістю 0.5 літра, тоді ОСОБА_4 запропонував їм проїхатись по місту, на що вони погодились. Десь біля 23.00 год. коли вони проїхали по вул. Кармелюка, Притула запропонував йому поїхати до цегельного заводу, щоб викрасти алюмінієві рамки та в подальшому здати їх в пункт прийому металу в обмін на гроші. Він на його пропозицію погодився, при цьому ОСОБА_4 про їх намір скоїти крадіжку нічого не знав. В подальшому вони приїхали до цегельного заводу, який розташований на вул. Кармелюка 78, вийшли з автомобіля і ОСОБА_4 кудись поїхав. Запотоцький з Притулок» перелізли через огорожу на територію заводу та пішли до цехів. Вони зайшли в сушильно-випалювальний цех, двері в який були відчинені, звідти вони пройшли в випалювальний цех, там побачили алюмінієві рамки, які почали складати в поліетиленові мішки, білого кольору, вказані знайшли в лісопосадці на смітнику. В два мішки вони склали близько 12-ти рамок, в цей час почули, що хтось їде з ліхтарем. Притула та Запотоцький залишили мішки та забігли до іншого приміщення де лягли на землю та зробили вигляд, що сплять, до них підійшли двоє чоловіків, охоронців та затримали їх, після чого охоронці викликали працівників міліції.
Будучи допитаним в якості підсудного ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст. 185 ч.З КК України, визнав повністю і показав, що дійсно 16.10.2007 року в ранці він зустрів біля аеропорту в м. Чернівці свого знайомого ОСОБА_2 вони разом пішли гуляти по місту, проходячи по вул. Кармелюка, а саме біля магазину "Люкс" зустріли незнайомого їм чоловіка, на вигляд ЗО років, як пізніше дізнався на ім'я ОСОБА_4, він його раніше бачив біля вказаного магазину, але особисто з ним не знайомий, який приїхав автомобілі мікроавтобус жовтого кольору, номерних знаків та марки він на пам'ятає. Спілкуючись з ОСОБА_4, біля вказаного магазину випили по дві пляшки пива ємкістю 0.5 літра, тоді ОСОБА_4 запропонував їм проїхатись по місту, на що вони погодились. Десь біля 23.00 год. коли вони проїхали по вул. Кармелюка, він запропонував Запотоцькому поїхати до цегельного заводу, щоб викрасти алюмінієві рамки та в подальшому здати їх в пункт прийому металу в обмін на гроші. Запотоцький Едгар на його пропозицію погодився, при цьому ОСОБА_4 про їх намір скоїти крадіжку нічого не знав, так як не чув даної розмови. В подальшому вони приїхали до цегельного заводу, який розташований на вул. Кармелюка 78, вийшли з автомобіля і ОСОБА_4 кудись поїхав. Запотоцький з Притулок» перелізли через огорожу на територію заводу та пішли до цехів. Вони зайшли в сушильно-випалювальний цех, двері в який були відчинені, звідти вони пройшли в випалювальний цех, там побачили алюмінієві рамки, які почали складати в поліетиленові мішки, білого кольору, вказані знайшли в лісопосадці на смітнику. В два мішки вони склали близько 12-ти рамок, в цей час почули, що хтось їде з ліхтарем. Притула та Запотоцький залишили мішки та забігли до іншого приміщення де лягли на землю та зробили вигляд, що сплять, до них підійшли двоє чоловіків, охоронців які затримали їх, після чого охоронці викликали працівників міліції.
У вчиненому каються, просили суд їх суворо не карати.
Таким чином, аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що орган досудового слідства правильно кваліфікував дії підсудного ОСОБА_2 та ОСОБА_5, так як в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він своїми умисними діями направленими на повторне таємне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням в приміщення та сховище, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ст. 185 ч.З КК України, - тобто замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням в приміщення та сховище, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
Разом з тим, аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що орган досудового слідства правильно кваліфікував дії підсудного ОСОБА_5, так як в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він своїми умисними діями направленими на повторне таємне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням в приміщення та сховище, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ст. 185 ч.З КК України, - тобто замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням в приміщення та сховище, за попередньою змовою групою осіб.
До обставин пом'якшуючих їх відповідальність суд відносить щире каяття, сприяння у розкриті злочину, відшкодування шкоди.
З врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особи винного ОСОБА_2 суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Також суд враховує, що він був умовно-достроково звільнений в грудні 2006 року при відбутті покарання за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.09.2005 року, не відбута частина покарання становила 2 місяці.
Разом з тим, з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особи винного ОСОБА_5, враховуючи щире каяття, сприяння у розкритті злочину, відшкодування збитків, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75,76 КК України.
Цивільний позов заявлений у справі залишити без розгляду.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ст.185 ч.3 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднати не відбуту частину покарання за вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 15.09.2005 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою, строк покарання рахувати з моменту затримання , а саме з 17.10.2007 року.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ст.185 ч.3 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудненого ОСОБА_3 від відбуівання покарання, якщо він на протязі однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов»язки:
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
· періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Речові докази - 12 алюмінівих рамок - визнати за Чернівецьким цегельним заводом №3.
Вирок може бути оскаржений в Чернівецький апеляційний суд через Першотравневий районний м. Чернівці на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому з моменту отримання його копії.
Головуючий-суддя: Іщенко І.В..