Справа № 22а - 2421/08 Головуючий суддя у 1-ій інстанції -
Категорія статобліку-48 Ковальова О.Б.(справа № 2а-246/07)
19 серпня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Мартиненка О.В. (доповідач)
суддів - Уханенка С.А., Сафронової С.В.,
при секретарі судового засідання - Соболь Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
У липні 2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради про стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за період з 2000 року по 2006 рік, включно, в сумі 7601,50 грн. Посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії у зв'язку з чим користується всіма правами та пільгами, передбаченими діючим законодавством для цієї категорії осіб, а тому, відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ, йому передбачені щорічні виплати на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Проте, відповідачем, всупереч вимогам Конституції України та Закону України №796-ХІІ, було виплачено на користь позивача в період з 2000 по 2006 рік, включно, значно занижені суми компенсації на оздоровлення без врахування встановленого на території України розміру мінімальної заробітної плати починаючи з 2000 року та по 2006 рік, включно.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. були задоволені частково. З відповідача на користь позивача було стягнуто недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5641,50 грн. за період часу з 2000 року по 2005 рік, включно, з врахування при визначенні суми грошової допомоги розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати такої допомоги. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік - було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову районного суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.3) та відповідно до ст. 48 Закону України №796-ХІІ має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Суд вірно зазначив, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосовувати саме норми Закону, а не постанови Кабінету Міністрів.
Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону №796-ХІІ , щорічна допомога учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (аб.7 ч. 4 ст. 48 Закону № 796-ХIІ ).
Згідно ст. 1 ЗУ "Про встановлення розміру мiнiмальної заробітної плати на 2000 рік" розмір мiнiмальної заробітної плати встановлено з 1 квітня 2000 року - 90 гривень, з 1 липня 2000 року - 118 гривень на місяць.
Статтею 1 Закону України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2002 рік" від 13.12.2001 р. № 2896-III розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2002 року у розмірі 140 гривень на місяць, а з 1 липня 2002 року - 165 гривень на місяць.
Статтею 1 Закону України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік" від 26.12.2002 р. № 372-IV розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2003 року у розмірі 185 грн. на місяць, з 1 грудня 2003 року - 205 грн.
Відповідно до ст. 89 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2004 рік" розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 вересня 2004 року - 237 гривень на місяць.
Відповідно до ст. 83 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2005'' розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2005 року у розмірі 262 гривні на місяць, з 1 квітня 2005 року - 290 гривень на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 гривень на місяць, з 1 вересня 2005 року - 332 гривні.
Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2000 - 2005 роки, законів України про державний бюджет України на 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону № 796-ХІІ, на що вірно в своєму рішенні вказував суд першої інстанції.
Крім того, встановлений ще в 1996 році постановою КМУ № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону №796-ХІІ, Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2000 - 2005 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату. Але якщо вона не була виплачена своєчасно в той рік, який належить до виплати, то необхідно прийняти до розрахунку розмір мінімальної заробітної плати, який діяв за останній місяць поточного року. Виходячи з вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що відповідач повинен виплатити ОСОБА_1. недоотриману суму щорічної допомоги виходячи з наступного розрахунку:
за 2000 рік - 118 х 5 = 590 грн.;
за 2001 рік - 118 х 5 = 590 грн.;
за 2002 рік - 165 х 5 = 825 грн.;
за 2003 рік - 205 х 5 = 1025 грн.;
за 2004 рік - 237 х 5 = 1185 грн.;
за 2005 рік - 332 х 5 = 1660 грн.;
а всього 5875,00 грн. - 233,50 грн. (сума отримана позивачем) = 5641,50 грн.
Крім того, що стосується вимоги позивача в частині виплати коштів на оздоровлення за 2006 рік, то суд першої інстанції вірно відмовив в задоволені цієї вимоги, оскільки дію аб. 2 ч. 4 ст. 48 Закону №796-ХІІ було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Держаний бюджет України на 2006''. Цей закон не визнано неконституційним, він є чинним, тому при вирішенні питання необхідно враховувати його положення і таким чином нема правових підстав для стягнення матеріальної допомоги за цей рік з урахуванням розміру мінімальної зарплати.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову районного суду - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Повний текст ухвали виготовлений 20.08.2008 року.
Головуючий суддя: О.В. Мартиненко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: С.В. Сафронова