01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" квітня 2012 р. Справа № 6/042-11/11
За позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в
інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у
Київській області та Щасливської сільської ради
до Публічного акціонерного товариства «Племінний завод Бортничі»
Приватного підприємства «Альфа-Скан Україна»
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет позову на стороні
відповідача Управління держкомзему у Бориспільському районі Київської області
про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки та
державних актів на право власності на земельні ділянки
Суддя -Мальована Л.Я.
позивачі -не з'явились
Представники:
відповідач - ОСОБА_2, предст.
ПАТ «Племінний завод
«Бортничі», дов. № 73
від 02.06.2011 р.
третя особа -не з'явилась
прокурор -Безрук А.С.
Обставини справи:
Міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області та Щасливської сільської ради до ПАТ «Племінний завод Бортничі», ПП «Альфа-Скан Україна», третя особа на стороні відповідача - Управління держкомзему у Бориспільському районі Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2006 р. № 2069, укладеного між ПП «Сапфір»та ПП «Альфа-Скан Україна», про визнання недійсними державних актів на право власності, та про повернення ПП «Альфа-Скан Україна» земельної ділянки площею 3,8000 га Щасливській сільській раді.
Представник прокуратури в судовому засіданні просив суд відкласти розгляд справи, оскільки ним не виконані вимоги суду, викладені в ухвалі від 29.02.2012 р.
Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволені позову відмовити з підстав, викладених у відзиві.
Щасливська сільська рада Бориспіслького району Київської області подала до суду заяву, у якій зазначає, що позов прокурора підтримує та просить суд розглянути справу без участі представника ради.
Представники Головного управління Держкомзему у Київській області та приватного підприємства «Альфа-Скан Україна»в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Третя особа -Управління держкомзему у Бориспільському районі Київської області також в засідання суду не з'явилась, не виконала вимоги суду, викладені в ухвалі від 29.02.2012 р.
04.04.2012 року, відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, прокуратури, та враховуючи вказівки, викладені в постанові ВГСУ від 26.01.2012 р., суд -
встановив:
Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області будь-які рішення сесії щодо надання у приватну власність земельної ділянки площею 3,8000 га, яка у 1997 році увійшла до земель колективної власності публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі», не приймала, приватизація вказаної земельної ділянки не відбувалась, правові (законні) підстави набуття права власності на вказану земельну ділянку ПП «Сапфир»документально не знайшли свого підтвердження. Крім того, свої вимоги прокурор обґрунтовує наступним:
згідно інформації управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області від 12.01.2011 року № 41 встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВАТ «Племінний завод «Бортничі»загальною площею 3,8000 га, яка розташована в с. Щасливому Бориспільського району Київської області, не перебуває на зберіганні в архіві управління Держкомзему; так само, за інформацією управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області від 13.01.2011 року № 57 технічна документація із землеустрою, а також державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ВАТ «Племінний завод «Бортничі»з загальною площею 3,8000 га (кадастровий номер 3220888000:03:005:0001), що розташована в с. Щасливому Бориспільського району Київської області не перебуває на зберіганні в архіві управління Держкомзему;
за інформацією відповідача-1 від 17.01.2011 року № 2 встановлено, що технічна документація та правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 3,8000 га, яка продавалася ПП «Альфа-Скан Україна»та розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області на підприємстві не знайдені;
згідно інформації Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001 ПП «Сапфир»не перебуває на зберіганні в архіві управлінні Держкомзему.
Таким чином, прокуратура фактично вказує на незаконність набуття приватним підприємством «Сапфир»земельної ділянки площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001, яка в подальшому була продана ним приватному підприємству «Альфа-Скан Україна».
Посилаючись на положення ч. 1 ст. 203, ст. 205 Цивільного кодексу України та ст. 210 Земельного кодексу України, прокурор просить суд визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.02.2006 року серії ЯГ № 159878, виданий приватному підприємству «Сапфир»на земельну ділянку площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2006 року № 2069, укладений між приватним підприємством «Сапфир»та приватним підприємством «Альфа-Скан Україна», та виданий на його підставі приватному підприємству «Альфа-Скан Україна»державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.06.2006 року серії ЯГ № 187525.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.02.2006 року №342 приватному підприємству «Сапфир» видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №159878 від 16.02.2006 року, який посвідчив право власності підприємства на земельну ділянку площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001, цільове призначення (використання) якої зазначено «ведення підсобного сільського господарства», і яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада. Зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку було зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300007.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції від 09.02.2006 року), право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації. Згідно з ч.1 ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.
Суд приходить до висновку, що з 16.02.2006 року приватне підприємство «Сапфир»набуло право власності на земельну ділянку площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317, ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
28.04.2006 року між приватним підприємством «Сапфир»та приватним підприємством «Альфа-Скан Україна»було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 2069 (далі - договір).
Відповідно до умов п. 1.1. договору, продавець (ПП «Сапфир») продає та передає у власність покупцеві (ПП «Альфа-Скан Україна», відповідач-2 у даній справі), а покупець купляє, приймає у власність та зобов'язується оплатити наступний об'єкт нерухомості: земельну ділянку площею 3,8000 га, кадастровий номер 3220888000:03:005:0001, належну продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 159878, виданого 16.02.2006 року Бориспільським відділом земельних ресурсів Київської області, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300007, яка розташована на території Щасливської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства.
В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2006 року № 2069, приватному підприємству «Альфа-Скан Україна»було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №187525 від 16.06.2006 року, яким посвідчено право власності підприємства на земельну ділянку площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001, цільове призначення (використання) якої зазначено «ведення підсобного сільського господарства». Зазначений Державний акт було зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300007. Прокурор стверджує, що земельна ділянка площею 3,8000 га (кадастровий номер 3220888000:03:005:0001) раніше входила у склад земель публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі»(колишнього відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі»), переданих йому у 1997 році в колективну власність.
При цьому, прокурор посилається на лист Щасливської сільської ради № 02-09-83 від 09.02.2011 року, яким рада повідомляє, що земельна ділянка, яка на даний час належить ПП «Альфа-Скан Україна»входила у склад земель загальною площею 1041,1 га, переданих ВАТ «Племінний завод «Бортничі».
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Правовий статус органів місцевого самоврядування в Україні, повноваження органів місцевого самоврядування визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»та іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що ані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані будь-якими іншими нормативно-правовими актами, які діють на території України, не передбачено повноважень сільських рад на вчинення дій, які спрямовані на співставлення меж земельних ділянок, дачі висновків про їх накладення (співставлення).
Таким чином, суд критично оцінює вищевказаний лист Щасливської сільської ради, та вважає що він не є допустимим доказом того, що земельна ділянка, площею
3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001 раніше належала публічному акціонерному товариству «Племінний завод «Бортничі».
При цьому, прокурором не надано будь-яких інших доказів того, що земельна ділянка площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001 раніше належала відповідачу-1 (зокрема, не надано правочин, за яким вказана земельна ділянка була відчужена відповідачем-1, відомості від нотаріуса, який посвідчував такий правочин, тощо).
Відповідач-1 у своєму відзиві стверджує, що не виключається та обставина, що земельна ділянка площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001 колись належала ПАТ «Племінний завод «Бортничі», однак, доказів цьому в матеріалах справи немає, а у самого товариства такі докази відсутні.
Судом враховано також те, що рішенням Щасливської сільської ради народних депутатів Бориспільського району Київської області від 12.02.1997 року №85 відповідачу-1 передано у колективну власність земельні ділянки загальною площею 1041,1 га, та надані у постійне користування земельні ділянки загальною площею 116,9 га.
На підставі вказаного рішення, 08.09.1997 року Щасливською сільською радою народних депутатів Бориспільського району Київської області відповідачу-1 був виданий державний акт на право колективної власності на землю серії КВ, який зареєстрований в у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1, і який посвідчив право власності відповідача-1 на землі загальною площею 1041,1 га.
Відповідно до положень ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України 1990 року, право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право -державного акта на право колективної власності на землю.
Отже, з 08.09.1997 року у відповідача-1 виникло право власності на земельні ділянки загальною площею 1041,1 га, які розташовані на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.
При цьому, на плані зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність ПАТ «Племінний завод «Бортничі», який міститься у державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1, відсутня окрема земельна ділянка з площею 3,8000 га, на яку посилається прокурор.
Надана суду позивачем-2 копія рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 04.10.2005 №341-31-ІV «Про відміну рішення десятої сесії двадцять другого скликання Щасливської сільської ради № 85 від 27.02.1997 р. «Про погодження про передачу 1172,2 га землі у колективну власність «ВАТ «Племінний завод «Бортничі»не є доказом припинення права власності відповідча-1 на вказані землі. Підстави припинення права власності на земельну ділянку визначені ст.140 Земельного кодексу України, і серед них відсутня така підстава як відміна рішення.
Суд приходить до висновку, що у будь-якому випадку відповідач-1, як власник тих земель, які визначені у державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, мав та має право вільно ними розпоряджатися, в т.ч. відчужувати.
При цьому, судом враховано, що в самому державному акті на право колективної власності на землю серії КВ зазначено, що вказані землі були передані у власність відповідачу-1 для «сільськогосподарського виробництва», а не для «товарного сільськогосподарського виробництва»). Відповідно до положень п. 15 розділу Х (перехідні положення) Земельного кодексу України, у редакції від 06.10.2004 р., було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2007 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.
Як на підставу своїх позовних вимог в частині визнання недійсним виданого приватному підприємству «Альфа-Скан Україна»державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 187525, прокурор посилається на те, що технічна документація із землеустрою щодо виготовлення приватному підприємству «Сапфир»вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001 не перебуває на зберіганні в архіві Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, про що зазначено в листі Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області № 154 від 21.01.2011 року.
Суд приходить до висновку, що відсутність в Управлінні Держкомзему у Бориспільському районі Київської області технічної документації із землеустрою щодо виготовлення вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку на приватне підприємство «Сапфир»не є доказом того, що вказаний державний акт суперечить вимогам законодавства України, та не надає суду правових підстав визнавати його недійсним.
Оскільки прокурором не надано доказів того, що виданий ПП «Сапфир»державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 159878 суперечить нормам законодавства України, моральним засадам суспільства, то у задоволенні позовної вимоги про визнання вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним суд відмовляє.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Разом з тим, прокурором не надано доказів того, що зміст договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2006 року № 2069, який був укладений між приватним підприємством «Сапфир»та приватним підприємством «Альфа-Скан Україна», суперечить Земельному кодексу України, актам цивільного законодавства, або моральним засадам суспільства. Вирішуючи даний спір судом враховано також приписи постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№ 9 від 06.11.2009 року, які передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»).
Отже, з наведеного випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію, або правочин вчинено у формі, яка не відповідає закону.
Судом встановлено, що при укладанні договору від 28.04.2006 року № 2069 сторони дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, правочин вчинено у формі, встановленій законом, договір погоджений позивачем і відповідачем та був виконаний сторонами, а відтак господарський суд встановив, що сторонами було укладено договір, який відповідає вимогам ст.ст. 180, 181 ГК України для укладення такого виду договору як купівля-продаж.
Також, судом враховано, що оспорюваний договір від 28.04.2006 року № 2069 посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу -ОСОБА_3, тому суд дійшов висновку про відсутність порушень сторонами вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України під час укладання вищезазначеного договору.
Щодо порушення сторонами під час укладання оспорюваного договору вимог положень ч. 4 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України додержання яких є необхідним для чинності правочину, то прокурором також не надано суду жодних доказів на підтвердження їх недотримання. Таким чином, прокурором не надано доказів того, що оспорюваний ним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2006 року № 2069 суперечить нормам законодавства України, моральним засадам суспільства, а тому у задоволенні цієї вимоги суд відмовляє.
Крім того судом також враховано те, що в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159878, який був виданий приватному підприємству «Сапфир»у графі цільове призначення визначено -«ведення підсобного сільського господарства». У графі цільове призначення в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 187525, який був виданий приватному підприємству «Альфа-Скан Україна»зазначено цільове призначення спірної земельної ділянки площею 3,8000 га -«ведення підсобного сільського господарства».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно з п. «г»ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.
Отже, до укладання договору купівлі-продажу від 28.04.2006 року №2069 спірна земельна ділянка площею 3,8000 га мала основне цільове призначення -землі сільськогосподарського призначення. При цьому, після укладання вказаного договору та після отримання приватним підприємством «Альфа-Скан Україна»державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 187525 цільове призначення земельної ділянки не змінилося, вона залишилася земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.
Таким чином, жодної зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки не відбувалось.
Що стосується вимог прокурора про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 187525, який був виданий приватному підприємству «Альфа-Скан Україна»16.06.2006 року для посвідчення права власності на земельну ділянку площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001 для ведення підсобного сільського господарства, то суд не задовольняє вимогу, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурором не доведено обставини, з якими закон пов'язує недійсність державних актів на право власності на земельну ділянку, не наведено норм законодавства, яким суперечать оспорювані державні акти.
Щодо вимоги прокурора про зобов'язання приватного підприємства «Альфа-Скан Україна»повернути земельну ділянку загальною площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001 до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, то суд вважає її необґрунтованою та безпідставною з огляду на таке:
По-перше, дана вимоги є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.04.2006 року № 2069, в задоволені якої судом було відмовлено вище, а тому правових підстав для її задоволення у суду немає.
Крім того, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 159878 від 16.02.2006 року був виданий приватному підприємству «Сапфир»на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.02.2006 року № 342, який прокурором не оспорюється.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2006 року у справі № 294/14б-06 ліквідовано юридичну особу -ПП «Сапфир»(код 317263110).
Однак при цьому, прокурором не надано будь-яких доказів того, що спірна земельна ділянка площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001 була продана Приватному підприємству «Сапфир»саме Щасливською сільською радою Бориспільcького району Київської області.
Більше того, своїм листом №02-09-83 від 09.02.2011 Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області повідомила прокурора про те, що спірна земельна ділянка раніше входила до складу земель відповідача-1.
Також, прокурором не надано будь-яких доказів того, що в результаті задоволення його позову саме Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області є особою, до якої має перейти спірна земельна ділянка площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001.
Правові наслідки визнання правочину недійсним передбачені ст.216 Цивільного кодексу України. Так, згідно із положеннями ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У зв'язку із тим, що відсутні підстави для визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2006 року № 2069, який був укладений між ПП «Сапфир» та ПП «Альфа-Скан Україна», та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 187525 від 16.06.2006 року, виданого приватному підприємству «Альфа-Скан Україна», то відсутні правові підстави для застосування наслідків недійсності правочину, які полягають у поверненні земельної ділянки площею 3,8000 га з кадастровим номером 3220888000:03:005:0001.
Крім того, у будь-якому випадку, право власності на вказану земельну ділянку ПП «Сапфир»набуло на підставі договору купівлі-продажу від 04.02.2006 р. № 342, який зазначений у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159878 як підстава його видачі. Тобто, вказана земельна ділянка вибула з володіння її попереднього власника з його волі, що виключає можливість витребування вказаної земельної ділянки у її нового власника, з підстав та в порядку, який передбачений ст. 388 Цивільного кодексу України.
Отже, правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки у ПП «Альфа- Скан Україна»для передачі її попередньому власнику, який володів нею до продажу Приватному підприємству «Сапфир», відсутні.
Також, судом враховано, що відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором не надано законом право звертатися до суду із позовом в інтересах органу місцевого самоврядування -Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Крім того, суд приходить до висновку, що прокурором не надано суду доказів того, що своїми діями відповідачі по справі порушили інтереси держави, які підлягають захисту в обраний прокурором спосіб.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи у сукупності докази по справі, враховуючи норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора про визнання договору недійсним, про визнання недійними державних актів на право власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку Щасливській сільській раді Бориспільського району Київської області є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Суддя Мальована Л.Я.