01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" квітня 2012 р. Справа № 3/008-12
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Козин Миронівського району
за участю третьої особи, яка не пред'являє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ
про стягнення 44820,99 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 28.11.2011 р.;
від відповідача: ОСОБА_3 за дов. від 28.02.2012 р.
Обставини справи:
Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (надалі позивач) заявлено позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (надалі відповідач) про стягнення 44820,99 грн. у порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором зберігання від 25.09.2009 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.02.2012 р.
У судовому засіданні 28.02.2012 р. судом оголошено перерву до 13.03.2012 р., про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.
13.03.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який взятий судом до уваги.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2012 р. до справи у якості третьої особи, яка не пред'являє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та розгляд справи відкладено на 04.04.2012 р.
29.03.2012 р. на адресу господарського суду Київської області від
ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" надійшли письмові пояснення щодо предмету спору, які взяті судом до уваги.
04.04.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав доповнення до відзиву на позовну заяву, які взяті судом до уваги.
Дослідивши подані представниками сторін документи та заслухавши останніх, суд
встановив:
19.05.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна", найменування якого відповідно до положень Закону України "Про акціонерні товариства" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна", що підтверджується статутом останнього та Довідкою з ЄДРПО України № 331041 (позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (третя особа, страхувальник) було укладено генеральний договір № 12-22/00/126 добровільного страхування майна, що є предметом лізингу, а саме: зернозбирального комбайну MF9690, серійний номер НТ87163, 2008 р.в. (відповідно до страхового сертифікату № 2011/200/000636, копія у матеріалах справи), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, що є предметом лізингу і зазначене у страхових сертифікатах, що укладені на умовах цього договору в період дії договору і є його додатками та невід'ємною частиною (п. 1.1. договору).
Зазначений комбайн знаходиться у власності ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини № 624985 від 18.02.2009 р.
У підпункті "ж" п. 2.1. договору вказано, що страховими випадками за цим договором є знищення, пошкодження чи втрата застрахованого майна внаслідок подій, зазначених у сертифікаті як "страхові випадки" із переліку до якого входять протиправні дії третіх осіб, а саме: крадіжка, грабіж, розбій, підпал.
Відповідно до п.п. 5.1.5. зазначеного договору, страховиком не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок навмисних дій або грубої необережності страхувальника, його представників або осіб, які несуть відповідальність за збереження застрахованого майна за умовами будь-яких договорів, що призвели до настання страхового випадку.
Додатковим договором № 1 від 14.05.2010 р. до страхового сертифікату
№ 2011/200/000636 від 31.08.2009 р. до генерального договору № 12-22/00/126 добровільного страхування майна, що є предметом лізингу від 19.05.2008 р. було змінено територію страхового покриття (місце дії договору) на Київську область, Миронівський район, с. Козин, СТОВ "Україна".
25.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (третя особа, поклажодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (зберігач, відповідач по справі) було укладено договір зберігання, відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання сільськогосподарську техніку згідно актів прийому-передачі, які є невід'ємними додатками до цього договору.
Відповідно до п.1.3. зазначеного договору під відповідальним зберіганням майна мається на увазі зберігання виключно застрахованого майна. Покриття полісу страхування майна має включати захист від будь-яких ризиків непередбачуваного пошкодження, псування, втрати та знищення, які виникли внаслідок ДТП, угону, викрадення, протиправних дій третіх осіб, явищ стихійного лиха, самозаймання (пожежі), падіння предметів тощо. Страхування майна здійснює та сплачує поклажодавець.
12.10.2010 р. на виконання умов договору зберігання від 25.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" було підписано та скріплено відтисками печаток підприємств акт прийому-передачі на зберігання комбайну зернозбирального Massey Ferguson 9690, 2008 р/в, серійний номер НТ87163.
11.07.2010 р. невідома особа викрала з території відповідача складові частини жатки зазначеного вище зернозбирального комбайну, що підтверджується письмовими поясненнями директора відповідача Данілова М.В. та охоронця
ОСОБА_5 і протоколом огляду місця події від 17.07.2010 р.
Постановою від 20.08.2010 р. порушено кримінальну справу за фактом крадіжки майна СТОВ "України", за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою
ст. 185 КК України.
На основі рахунків № 71604 від 27.07.2010 р. на суму 1500,00 грн., № 72671 від 10.08.2010 р. на суму 1800,00 грн. та № 72090 від 02.08.2010 р. на суму 61520,99 грн. ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" було визначено, що ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" заподіяно шкоду на суму 44820,99 грн., яку відповідно до умов генерального договору № 12-22/00/126 добровільного страхування майна, що є предметом лізингу від 19.05.2008 р. було виплачено останньому. Факт виплати підтверджується платіжними дорученням № 10820 від 09.03.2011 р. на суму
24820,99 грн. та № 10814 від 04.03.2011 р. на суму 20000,00 грн.
Як визначено в ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Норма аналогічного змісту міститься у ст. 27 Закону України "Про страхування".
За приписами частини першої ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до частини першої ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно частини першої ст. 951 Цивільного кодексу України зберігач збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Протиправна поведінка зберігача, наслідки (шкода), причинний зв'язок між протиправною поведінкою зберігача та наслідками, що настали, а також вина зберігача позивачем не доведені.
Натомість відповідачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що шкода завдана ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" з вини (злочинних дій) третіх осіб.
Факт відсутності вини відповідача у заподіяній ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" шкоді також підтверджується діями позивача по виплаті страхового платежу, оскільки відповідно до п.п. 5.1.5. генерального договору № 12-22/00/126 добровільного страхування майна, що є предметом лізингу від 19.05.2008 р., страховиком не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок навмисних дій або грубої необережності страхувальника, його представників або осіб, які несуть відповідальність за збереження застрахованого майна за умовами будь-яких договорів, що призвели до настання страхового випадку.
Крім того, позивач посилається на договір зберігання від 25.09.2009 р., який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" як на підставу своїх позовних вимог, проте він не є стороною вказаного договору.
З огляду на наведене господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 44820,99 грн. у порядку регресу з відповідача є не обґрунтованими, документально не підтвердженими, і відповідно такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно п. 2 частини п'ятої до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, при відмові в задоволенні позову, покладається на позивача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам судового процесу.
Суддя А.В. Лопатін
Дата підписання повного тексту рішення: 17.04.2012 р.