Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.,
суддів
Філатова В.М., Пекного С.Д.
за участю прокурора
Ковзеля П.О.
засудженого
ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 06 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1,
Вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2005 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, -
засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі п.п. “б», “г», “е» ст. 1 закону України від 31 травня 2005 року “Про амністію» ОСОБА_1 звільнено від покарання.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він близько 12 год. 9 грудня 2003 року, керуючи автомобілем марки “ІНФОРМАЦІЯ_2» і рухаючись по автодорозі Кіпті-Глухів-Бачівськ із швидкістю 70 км на годину, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, після того як автомобіль стало заносити на слизькому покритті, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди, на 19-му кілометрі зазначеної дороги виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем “ІНФОРМАЦІЯ_3», в якому рухались водій ОСОБА_2 і пасажир ОСОБА_3 В результаті зіткнення вони отримали тяжкі тілесні ушкодження.
За апеляцією прокурора, засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_4 зазначений вирок в частині покарання апеляційним судом Чернігівської області скасовано і 21 листопада 2005 року постановлено новий вирок, згідно з яким ОСОБА_1 визнано засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує, що у справі сфальсифіковано докази, схема ДТП складена неправильно, у ній відсутній його і понятих підписи, в основу обвинувачення необґрунтовано покладені показання потерпілих.
З цих підстав просить вирок апеляційного суду скасувати, винести виправдувальний вирок.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Пунктами 12.1 і 12.3 Правил дорожнього руху встановлюється, що під час вибору безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Із матеріалів справи - показань ОСОБА_1, потерпілих, свідків, даних протоколу огляду місця події, - видно, що дорожня обстановка характеризувалась наявністю на дорозі ділянок, вкритих мокрим снігом і ділянок, вкритих льодом.
Із показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що рухаючись по своїй смузі, за 1 км побачив зустрічний автомобіль, який йшов з великою швидкістю, і його заносило на зустрічну смугу руху.
Він, потерпілий, зменшив швидкість руху, прийняв ближче до узбіччя; метрів за 200 автомобіль “ІНФОРМАЦІЯ_2» розвернуло, а метрів за 8 занесло на його, ОСОБА_2, смугу, де і трапилось зіткнення.
Ці показання потерпілого узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1, які він дав одразу після пригоди і з яких він визнав, що коли його автомобіль почало “водити», він бажав зупинитись, намагався стати на свою смугу руху, на гальма не тиснув, намагався рухом автомобіля зменшити швидкість.
Сказане ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5, який був на місці події і у його і інших свідків присутності ОСОБА_1 поясняв, що його автомобіль занесло на вкритій ожеледицею дорозі і він, втративши керування, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем “ІНФОРМАЦІЯ_3».
З висновку транспортно-трасологічної експертизи вбачається, що первинний контакт відбувся між передньою частиною лівого переднього крила, лівою стороною переднього бампера автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3» з панеллю лівих передніх дверей автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_2», останній перетинав смугу руху автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_3» зправа наліво відносно напрямку руху останнього, під кутом близько 370.
Таким чином, наведеними доказами спростовується твердження ОСОБА_1 про те, що зіткнення автомобілів трапилось на його смузі руху.
Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол огляду місця події складено неправильно, в ньому відсутні підписи потерпілих, понятих, слід визнати безпідставними. Як видно із матеріалів справи, зазначений протокол складено з додержанням необхідних вимог для даного процесуального акту, відсутність підписів потерпілих пояснюються неможливістю таке вчинити внаслідок отриманих травм; підписи понятих у протоколі присутні і їх достовірність перевірена судом.
Оцінивши у сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки руху і правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину й даним, що характеризують його особу.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, вивченням матеріалів справи не виявлено.
Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2005 року відносно нього - без зміни.
судді:
Синявський О.Г. Філатов В.М. Пекний С.Д.