Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Вус С.М., Пекного С.Д.
за участю прокурора
Глибченко Т.Г.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 червня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 21 червня 2005 року,
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, -
засуджений до позбавлення волі:
- за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік;
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від призначеного показання звільнено з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він на початку березня 2005 року, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1, таємно викрав золоту каблучку вартістю 910 грн., що належала потерпілій ОСОБА_2
Крім того, у середині березня 2005 року, таким же чином із зазначеного домоволодіння він викрав золоті сережки, що належали потерпілій ОСОБА_2, заподіявши їй матеріальну шкоду на суму 780 грн.
22 березня 2005 року, в обідню пору, ОСОБА_1 з метою крадіжки майна тієї ж потерпілої шляхом зривання скоби навісного замка проник у зазначений житловий будинок, звідки викрав 120 доларів США, які за курсом Нацбанку України становлять 634 грн. 80 коп., заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
У касаційному поданні прокурора ставиться питання про зміну вироку й виключення з нього кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 185 КК України як зайвої.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на зібраних у справі й досліджених у судовому засіданні доказах, зокрема, на визнавальних показаннях самого засудженого, та інших матеріалах справи і не оспорюється прокурором у поданні.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 і 3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.
Разом з тим кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 185 КК України є зайвою, оскільки згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 25 грудня 1992 року “Про судову практику в справах про злочини проти приватної власності» у випадку вчинення винною особою декількох злочинів, передбачених ст.ст. 185, 186, 189, 190 або 191, її дії за відсутності інших кваліфікуючих ознак слід кваліфікувати за частиною другою ст. ст. 185, 186, 189, 190 або частиною третьою ст. 191 КК України. Додатково кваліфікувати перший злочин ще і за частиною першою не потрібно.
У зв'язку з цим з вироку підлягає виключенню кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 185 КК України як зайвої.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.
Вирок місцевого суду Любашівського району Одеської області від 21 червня 2005 року відносно ОСОБА_1 змінити, виключити з нього кваліфікацію дій за ч. 1 ст. 185 КК України, як зайву.
Вважати ОСОБА_1 засудженому за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України - на 3 роки позбавлення волі.
В решті цей вирок залишити без зміни.
судді:
Синявський О.Г. Вус С.М. Пекний С.Д.