ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
03.11.06 Справа № 10/653пн-ад.
Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. по справі № 10/653пн-ад за позовом
Приватного підприємства "Факт", м. Луганськ
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
про встановлення відсутності компетенції та визнання дій відповідача протиправними
Представники сторін:
від позивача -Цукер І.Б., директор.
від відповідача - Буркова О.М. (дов. № 286/10 від 11.01.06.)
Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні здійснювалась звукова фіксація судового процесу.
Суть спору: позивачем заявлено щодо встановлення відсутності компетенції відповідача на проведення дій по контролю дотримання законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність та визнати дії відповідача по проведенню дій по контролю дотримання законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність -протиправними. .
Відповідач відзивом на позовну заяву від 28.07.2006р. № 3869/10-013 заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволені.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд
Ленінською міжрайонною . державною податковою інспекцією в м. Луганську (відповідачем у справі) проведена перевірка, за результатами якої складено акт № 503/23-2/30507617 від 21.08.2006. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Факт», код ЄДРПОУ 30507617, з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за грудень 2003 року».
Позивач на обґрунтування своїх доводів зазначає, що в тексті вищевказаного акту вказано, що в перевіреному періоді встановлена відсутність бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності ПП «Факт», чим порушено Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таким чином, відповідач провів перевірку дотримання ПП «Факт» законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Позивач вважає, що діючим законодавством відповідачу не надано такої компетенції.
Відповідач посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якого податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, зазначає, що для виконання функцій проведення перевірок з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податків, необхідно перевірити дані, на яких ґрунтується податкова звітність, тобто дані бухгалтерського обліку.
При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є:
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів,
установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Для виконання своїх завдань згідно ст. 3 цього закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Згідно статті 10. Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні
податкові інспекції виконують такі функцію як контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ст. 3 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Ст. 1 цього закону визначено такі поняття:
фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;
користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.
З вищезазначеного вбачається, що для виконання своїх функцій, відповідач, як користувач бухгалтерської звітності, має право користуватися всіма даними бухгалтерського обліку, а відтак робити висновки про правильність його ведення, що і було зроблено відповідачем під час перевірки.
Таким чином, відповідач довів правомірність своїх дій і компетенцію перевіряти дані бухгалтерського обліку.
Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 03.11.2006. і постановив відмовити в задоволені позову.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.11.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 08.11.2006.
Суддя Т.М.Мінська