Справа №33ц-625 кс/07 Категорія-38
26 жовтня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області
в складі: Галущенка О.І., Козаченка В.І., Колосовського С. Ю.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за
позовом
ОСОБА_1 до ЗАТ "Світловодське кар'єроуправління" ( далі - Підприємство) та Світловодського відділення ВД ФСНВ ( далі -Фонд СНВ) про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
за касаційною скаргою
ЗАТ "Світловодське кар'єроуправління" на рішення апеляційного суду
Кіровоградської області від 13 вересня 2005 р.
встановила:
24.07.2000 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Підприємства про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Ухвалою Світловодського міського суду від 05.12.2001 р. до участі у справі як співвідповідача притягнуто Фонд СНВ.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Світловодського міського суду від 28.03.2005 р. позов задоволено частково: постановлено про стягнення з Підприємства на користь позивача одноразової допомоги у розмірі 10250 грн., щомісячного відшкодування втраченого заробітку за період з 22.08.2000 р. по 01.04.2001 р. на сумму 748 грн. 28 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.
За період з 01.04.2001 р. по 01.04.2005 р. в рахунок щомісячного відшкодування втраченого заробітку стягнуто з Фонду СНВ 6327 грн. 32 коп. та визначено подальше щомісячне відшкодування у розмірі 102 грн. 50 коп., яке підлягає виплаті зазначеним органом з коригуванням розміру виплат до зміни ступеню втрати працездатності.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2005 р. рішення місцевого суду скасоване та постановлено нове.
Зазначеним рішенням постановлено про стягнення з Підприємства на користь ОСОБА_1 1109 грн.32 коп. втраченого заробітку, 10329 грн. 50 коп. одноразової допомоги та 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Визначено середньомісячний заробіток потерпілого станом на 01.04.2001 р. у розмірі 207 грн. 85 коп.
Фонд СНВ зобов'язано виплачувати потерпілому з 01.04.2001 р. страхову виплату втраченого заробітку відповідно до ступеню втрати ним професійної працездатності та перерахування щомісячних страхових виплат відповідно до ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. (далі- Закон)
В касаційній скарзі директор Підприємства просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відповідальності кар'єроуправління та повернути справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на необгрунтованність висновків рішення та порушення норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції при розгляді справи правильно виходив з того, що саме Кар'єроуправління, як останнє підприємство, на якому працював позивач перед встановленням професійного захворювання та професійної втрати працездатності, має відповідати за шкоду здоров'ю, завдану потерпілому.
Правильно суд визначився із тим, хто з відповідачів і за який період має сплачувати потерпілому одноразову допомогу, моральну шкоду та втрачений заробіток.
Разом з тим, суд першої інстанції допустився помилки при визначенні розміру відшкодування шкоди, використавши у розрахунках розмір мінімальної заробітної плати, в той час, як на час встановлення працездатності, слід було у розрахунках застосовувати середньомісячний заробіток машиніста бульдозера гірничого цеху ЗАТ "Світловодське кар'єроуправління" у розмірі 207 грн.85 коп., та керуватися при цьому нормами, діючого на час розслідування нещасного випадку, Закону України "Про охорону праці України" від 14.10.1992 р. та Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків ( затв. Постановою Кабінету Міністрав України від 23.06.1993 р. № 472 з наступними змінами.)
Встановивши ці обставини, апеляційний суд скасував рішення і постановив нове рішення, яким визначив розмір відшкодування шкоди, що відповідає дійсним обставинам спору та вимогам, діючого на час встановлення працездатності, законодавства.
З врахуванням вимог Закону, вирішено також питання про подальше відшкодування шкоди, шляхом покладення обов'язку на Фонд СНВ здійснювати виплату втраченого заробітку, згідно з положеннями ст. 29 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для його обов'язкового скасування, відсутні.
Наведені у касаційній скарзі доводи щодо відповідальності інших підприємств де працював потерпілий та безпідставного застосування норм міжнародної Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди від 09.09.1994 p., висновків рішення апеляційного суду не спростовують, оскільки зазначеною угодою, яка для України набрала законної сили з 06.10.1995 p., визначено, що відшкодування шкоди здійснюється роботодавцем сторони, законодавство якої розповсюджувалось на працівника під час його трудової діяльності, яка визвала професійне захворювання, і в тому випадку, коли вказане захворювання вперше виявлено на території іншої сторони ( ст. З Угоди).
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ЗАТ "Світловодське кар'єроуправління" - відхилити, а рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2005 p., . - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.