Іменем України
4 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Базовкіної Т.М. , Мурлигіноі О.Я., Славгородської Н.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства "Гульдас" про визнання договору оренди земельної частки (паю) недійсним, відшкодування збитків за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2005 року,
встановила:
У березні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до селянського (фермерського) господарства "Гульдас" (далі - Господарство) про визнання договору оренди земельної частки (паю) недійсним, відшкодування збитків.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2005 р. позов задоволено частково: визнано недійсним договір оренди земельної частки (паю), укладений 21 лютого 2000 р. між Господарством та ОСОБА_1, в іншій частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2005 р. рішення місцевого суду в частині позовних про визнання договору недійсним скасовано з ухваленням в цій частині нового рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права та невірну оцінку наявних у справі доказів.
В запереченні на касаційну скаргу представник відповідача вказує на правильність висновків апеляційної інстанції і просить скаргу відхилити, залишивши рішення апеляційного суду без змін.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 21 лютого 2000 р. між позивачем, котрий є власником земельної частки (паю) та відповідачем укладено договір оренди земельної частки (паю) строком на один рік. В п. 2.2 договору також передбачено можливість автоматичного продовження дії договору на наступні 10 років за умови, якщо сторони не виявили бажання припинити його дію.
Задовольняючи частково позов, місцевий суд вважав, що спірний договір не відповідає вимогам закону.
Справа № 33ц - 618 кс/07 Головуючий у першій інстанції: Федорова Н.В.
Категорія: 29 Суддя-доповідач: Базовкіна T.M.
Скасовуючи рішення місцевого суду в частині визнання договору оренди земельної частки (паю) недійсним та ухвалюючи в зазначеній частині нове рішення про відмову у позові, апеляційній суд виходив з того, що спірна угода є такою, що відповідає вимогам закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.
Наведені у касаційній скарзі доводи таких висновків апеляційного суду не спростовують.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України та Законом України від 22 лютого 2007 р. № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ", колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області
ухвалила:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.