Справа № 1-209/2008
20 серпня 2008 року. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Малюк Т.О.
при секретарі Козачук О.С.
з участю прокурора Луценко С.В.
потерпілої ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Комісарівка Березанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2, працюючого лісником Вознесенського лісництва, одруженого, на утриманні 1 дитина, раніше не судимого,
- за ст. 125 ч. 1 КК України,
02.06.2008 року близько 14-ї год. в АДРЕСА_3, підсудний ОСОБА_1 в ході сварки навмисно наніс декілька ударів шкіряним ременем в область тулубу та обличчя своєї падчерці ОСОБА_2, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливів правої щоки, правої сідниці, грудної клітини зліва, правого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Підсудний ОСОБА_1 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що 2 червня 2008 року в обідній час він знаходився на своєму городі і почув, що його покликала дружина. Коли він прийшов у двір, дружина йому повідомила, що падчерка ОСОБА_5 разом з сусідським хлопцем ОСОБА_4 спалили копицю сіна у сусідів. Молодша донька ОСОБА_6 розповіла, що саме ОСОБА_5 дала хлопцеві ОСОБА_4 сірники, вони палили у дворі газети, а потім ОСОБА_4, якому 4 роки, запропонував підпалити сіно. Він дуже розсердився на падчерку, почав сварити її за те, що вона повинна була відмовити ОСОБА_4 від цього, потім він взяв шкіряний ремінь і вдарив її по сідницях 3-4 рази, але ОСОБА_5 виверталася, тому удари прийшлися по обличчю та по ребрах. Також він декілька раз ударив її по рукам, щоб не лізла туди, де не можна. У вчиненому кається.
Винність підсудного у вчиненому повністю підтверджується поясненнями:
- потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що підсудний - її вітчим. Стосунки між ними добрі, він її не кривдить. 2 червня 2008 року вона гралася зі своєю молодшою сестричкою ОСОБА_6 та сусідським хлопчиком ОСОБА_4, якому 4 роки. НА пропозицію ОСОБА_4 вони пішли до нього додому, щоб взяти книжки. Але книжок вони не знайшли. ОСОБА_4 попросив дати йому сірники. Вона знайшла в хаті сірники і дала ОСОБА_4, після чого вони пішли у двір, де ОСОБА_4 палив газети, а потім він підпалив сіно на сусідньому городі. Сусід сказав м атері, що вони підпалили сіно. Мати покликала вітчима, який почав на неї кричати, а потім намагався вдарити її ременем по сідницях, але вона виверталася, внаслідок чого удари прийшлися по обличчю. По ребрах, потім він ударив її ременем по пальцям. Того ж дня приїхав її батько і забрав її до себе. З вітчимом вона помирилася, просить його не карати;
- законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 -ОСОБА_3, який пояснив, що 02.06.2008 року йому зателефонувала донька ОСОБА_5 і повідомила, що її побив вітчим. Він в той же день поїхав і забрав ОСОБА_5 до себе. Не розібравшись, в чому справа, написав заяву до міліції. В даний час претензій до підсудного не має і просить його не карати.
Пояснення підсудного, потерпілої та її представника відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюють ся, тому у відповідності до ст. 299 ч. 3 КК України суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_1 обвинувачення доведено у повному обсязі і його дії, що полягають в умисному заподіянні малолітній потерпілій ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 125 ч. 1 КК України.
Обставинами, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, є: визнання вини та щире каяття у вчиненому, що він раніше не судимий, наявність на його утриманні малолітньої дитини.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, суд не вбачає.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує викладене, його посередню характеристику з місця проживання, думку потерпілих. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави в сумі 510 /п'ятсот десять/ гривень.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
Суддя Т.О.Малюк