Справа №2-1670/2008
21 серпня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі - Попенко О.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
24.07.2008 року позивач, яка є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (згідно договору купівлі -продажу № 1402 від 02.06.1986 року, Акту про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію житлового будинку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради № 199 від 18.09.1990 року), звернулася до суду з позовом до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на самочинно зведені будівлі на земельній ділянці, яка передана позивачу у власність згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення Вознесенської міської ради №210 від 17.08.1993 року та рішення Вознесенського міської ради № 10 від 13.07.2001 року про передачу земельних ділянок в приватну власність.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначила, що на переданій їй у власність земельній ділянці нею самочинно було побудовано: літня кухня Д-1 площею 23,80 кв.м., душ Є -1 площею 2,20 кв.м., туалет Ж-1 площею 2,0 кв.м., сарай З-1 площею 11,20 кв.м., сарай Л-1 площею 6,50 кв.м., сарай М-1 площею 9,50 кв.м., сарай І-1 площею 28,70 кв.м., сарай К-1 площею 22,50 кв.м.
Посилаючись на вимоги ч.5 ст. 376 ЦК України та на те, що при цьому були дотримані будівельно-архітектурні, санітарні, екологічні, протипожежні норми та правила, про що вона має відповідні довідки, використовувалася земельна ділянка за призначенням, та не порушувалися права та законні інтереси держави та інших осіб, позивач просила винести рішення про визнання за нею права власності на самочинні забудови.
В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача Вознесенська міська рада в попереднє судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі, позовні вимоги визнав повністю.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в попереднє судове засідання не з'явилися з поважних причин, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши інші докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
В попередньому судовому засіданні встановлено, що позивач є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.1986 року № 1402, посвідченого державним нотаріусом Першої Вознесенської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в Вознесенському МБТІ за № 8016 від 21.11.1990 року та Акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 18.09.1990 року
За вказаною адресою закріплена земельна ділянка розміром 0,1000 га, яка передана позивачу у приватну власність згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради №210 від 17.08.1993 року та відповідно до рішення Вознесенської міської ради № 10 від 13.07.2001 року була надана позивачу земельна ділянка площею 188 кв.м. прилеглу до садиби під городництво в тимчасове користування.
На вказаній земельній ділянці, відведеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд позивачем було побудовано самочинно літня кухня Д-1 площею 23,80 кв.м., душ Є -1 площею 2,20 кв.м., туалет Ж-1 площею 2,0 кв.м., сарай З-1 площею 11,20 кв.м., сарай Л-1 площею 6,50 кв.м., сарай М-1 площею 9,50 кв.м., сарай І-1 площею 28,70 кв.м., сарай К-1 площею 22,50 кв.м.
Як вбачається з висновків компетентних інстанцій, вказані самовільні забудови зведені з дотриманням будівельно - архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних норм та Правил, що підтверджується відповідними довідками та висновками.
Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Оскільки в даному випадку самочинно зведені побудови відповідають архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам, і не порушують права інших осіб, то суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на самовільні забудови, як складові частини належного йому житлового будинку.
На підставі викладених обставин, ст.ст.328, 331 ЦК України, керуючись ст. ст. 130, 212, 213, 214, 215, 218, 221, 223 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: літня кухня Д-1 площею 23,80 кв.м., душ Є -1 площею 2,20 кв.м., туалет Ж-1 площею 2,0 кв.м., сарай З-1 площею 11,20 кв.м., сарай Л-1 площею 6,50 кв.м., сарай М-1 площею 9,50 кв.м., сарай І-1 площею 28,70 кв.м., сарай К-1 площею 22,50 кв.м., які складають одне ціле з житловим будинком, розташованим АДРЕСА_1, та належним їй на праві приватної власності.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: М.М. Ротар