13 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/674/2012
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мишенка В.В.,
при секретарі -Гришанові Д.Є.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_1 -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»про зобов'язання вчинити певні дії,
Звернувшись до суду ОСОБА_2 (далі-позивач) просить визнати рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 06.12.2011 року незаконним та скасувати його.
Зобов'язати реєстратора комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»(далі-відповідач) зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 після самочинного перепланування згідно рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.10.2011 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.10.2011 року його вимоги були задоволені повністю та визнано за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 після самочинного перепланування, загальною площею 38, 20 кв.м., яка складається з коридору площею 4,60 кв.м., вбиральні (сумісний санвузол) площею 3,30 кв.м., житлової кімнати, площею 14,10 кв.м., кухні, площею 10,9 кв.м., спальні, гардеробної, площею 5,30 кв.м.
17.11.2011 року позивачем подано заяву відповідачу про державну реєстрацію прав власності згідно рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.10.2011 року.
06.12.2011 року позивач отримав відповідь відповідача про відмову в реєстрації, в листі зазначено, що відповідно до п.3.5.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року за №157/6445, прийнято рішення про відмову в державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, установленим цим положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Позивач в засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, представник відповідача позовних вимог не визнав, з підстав зазначених у письмовому запереченні на адміністративний позов.
Вислухавши доводи представника відповідача та дослідивши матеріали адміністративної справи судом встановлено наступне.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.10.2011 року по справі № 2-4478/11, яке набуло законної сили 12.10.2011 року, визнано за ОСОБА_2 право власності квартиру АДРЕСА_1 після самочинного перепланування, загальною площею 38,20 кв.м., яка складається з коридору площею 4,60 кв.м., вбиральні(сумісний санвузол) площею 3,30 кв.м. житлової кімнати площею 14,10 кв.м., кухні площею 10,90 кв.м., спальні-гардеробної площею 5,30 кв.м.
За рахунок здійсненого перепланування в квартирі АДРЕСА_1 збільшено площу кухні з 7,5 кв.м. до 10,9 кв.м., зменшено площу житлової кімнати з 16,7 кв.м. до 14,1 кв.м., зменшено площу коридору з 6,9 кв.м. до 4,6 кв.м., утворено спальню, гардероб площею 5,3 кв.м. Збільшено загальну площу квартири з 37,1 кв.м до 38,2 кв.м.
Відповідно до висновку № 38-БТ експертного будівельно-технічного дослідження, від 05.08.2011 року приватним підприємцем - судовим експертом з правом проведення будівельно-технічних експертиз ОСОБА_3 щодо відповідності даного будівництва державним будівельним нормам і правилам України, конструктивні елементи та планування самовільно перепланованої квартири відповідають вимогам чинних державних будівельних норм.
Позивач звернулась до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації»із заявою про реєстрацію свого права власності на зазначене нерухоме майно на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси.
Проте, рішенням реєстратора комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації»№ 81308 р від 06.12.2011 року позивачу відмовлено в реєстрації права власності на самовільно переплановані та переобладнані приміщення в квартирі, відповідно до п. 3.5.4 Положення, в зв'язку з тим, що подані правовстановлювальні документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме: відповідно до п. 1.6 Положення державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини реєстрації права власності на нерухоме майно регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 року № 1952 (далі - Закон), Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002 року № 7/5 (далі -Положення), іншими нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України тощо.
За змістом статті 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
В силу ч. 1 ст. 3 Закону № 1952 визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Частина 1 ст. 4 Закону № 1952 передбачає обов'язкову державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
З вказаних вище правових актів вбачається, що право власності на об'єкт нерухомого майна підлягає обов'язковій реєстрації відповідним органом в порядку, визначеному законодавством. Порядок її проведення та відмови в ній встановлюється Законом.
Згідно ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1952 наведений виключний перелік підстав для відмови у реєстрації права власності на об'єкт нерухомості. Більш детальний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав міститься в п. 3.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року (далі -Положення).
Разом з тим, рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній може бути оскаржено відповідно до законодавства.
Таким чином, права позивачів потребують судового захисту шляхом скасування рішення реєстратора про відмову в реєстрації № 30694 від 10.10.2011 року, виходячи з наступного.
Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
В силу статті 19 Закону № 1952 документом, який є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчує виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно є зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили.
Рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (пункт 10 додатка 2 до пункту 2.2 Положення).
З аналізу зазначених вище правових норм вбачається, що рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно, яке вступило в законну силу є правовстановлюючим документом, на підставі якого має проводитись реєстрація прав власності. Тобто, реєстратор, зобов'язаний при наявності рішення суду, яке набуло чинності, про встановлення права власності на нерухоме майно провести його реєстрацію за особою, за якою таке право визнано.
Згідно із Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів»від 26.05.2009 року № 914/5 (далі -методичні рекомендації) та з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 22.06.2007 року №19-32/30 (пункт 3.5): «…Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445, забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності. Так, реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду».
Таким чином методичні рекомендації прямо вказують, що у випадку, якщо ухвалено рішення про визнання прав власності на нерухоме майно, то таке рішення є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав власності.
Крім того, безпідставним є посилання на п. 1.6 Положення, державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, оскільки як вбачається з рішення суду невід'ємною його частиною є висновок № 11-БТ експертного будівельно-технічного дослідження, виготовлений 18.03.2011 року приватним підприємцем - судовим експертом з правом проведення будівельно-технічних експертиз ОСОБА_3 Відповідно до вказаного висновку конструктивні елементи квартири позивачів після перепланування відповідають вимогам державних будівельних норм.
Враховуючи, що обставини, встановлені судовим рішенням, повторно не доводяться, суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення реєстратора про відмову в реєстрації № 30694 від 10.10.2011 року, а на комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації»покласти обов'язок щодо реєстрації за позивачем права власності на майно на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2011 року у справі № 2-1973/11 та ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.07.2011 року по справі № 2-1973/11.
Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 -163 КАС України ,суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 06.12.2011 року.
Зобов'язати комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.10.2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд відповідно до статті 185-187 КАС України.
Суддя В.В. Мишенко