Копія
Справа № 2270/1796/12
15 березня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретарі Гуцулу С.І.
за участі:представників позивача Клюки В.Ф., Іванової А.Ю., представників відповідача Пятковського А.М., Супруновської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
09.02.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що по закінченні планової документальної виїздної перевірки податковий орган склав акт №6944/23-5/14148278 від 05.10.2011 року, після чого виніс податкові повідомлення-рішення, які суперечать Конституції України і Законам України.
Вважає, що відповідач безпідставно збільшив грошове зобов"язання позивачу з ПДВ на суму 225097 гривень, адже прийшов до висновку про відсутність реального характеру поставки за договором купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року, укладеного з ПП "Інтранском" та додаткових угод до цього договору, так як цей його висновок спростовується первинними документами. Також, податковий орган незаконно зменшив суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у першому кварталі 2011 року в сумі 632841 гривень та у другому кварталі 286682 гривень податковим повідомленням-рішенням з посиланням на п.3 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень ПК України і іншим податковим повідомленням-рішенням збільшив суму грошового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 85102 гривень та штрафними санкціями на 1 гривню, взявши до уваги акт документальної позапланової перевірки №3262/23-5/14148278, яким виключено з витрат від"ємне значення об"єкту оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік у розмірі 635340 гривень. Ця сума збитків зменшена податковим повідомленням-рішенням №0002922301/1467 від 24.05.2011 року, яке оскаржувалось в адміністративному і судовому порядках і постановою Хмельницького окружного адміністративного суду було скасовано.
У позові №14 від 09.02.2012 року, посилаючись на ПК України, ЦК України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005102301/2944, №0005092301/2945, №0005112301/2946 від 20 жовтня 2011 року.
Представники позивача у суді позовні вимоги підтримали, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві. Додатково пояснили, що рішенням Вінницького апеляційного адміністративного суду залишено в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/13004/11, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002922301/1467 від 24.05.2011 року.
Відповідач позов не визнав, про надав письмове заперечення, яке у суді підтвердили його представники.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Податковим повідомленням-рішенням №0005102301/2944 від 20.10.2011 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.3 підрозділу 4 розділу 20 ПК України і визначено суму завищення від"ємного значення об"єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 286682 гривень.
Згідно податкового повідомлення-рішення №0005092301/2945 від 20.10.2011 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.3 підрозділу 4 розділу 20 ПК України у зв"язку з чим збільшено суму грошового зобов"язання по податку на прибуток за основним платежем - 85102 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 гривня.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0005112301/2946 від 20.10.2011 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України у зв"язку з чим збільшено суму грошового зобов"язання по податку на додану вартість за основним платежем - 225097 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 гривня.
З акту №6944/23-5/14148278 від 05.10.2011 року вбачається, що податковий орган встановив, що позивач до складу податкового кредиту відніс суми податку на додану вартість по придбанню товарів від ПП "Інтранском" за березень 2011 року у розмірі 225097,29 гривень ( стор. 28 - 34 акту перевірки), чим порушив п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України і внаслідок чого завищив податковий кредит у розмірі 225097 гривень, чому суд дає критичну оцінку, адже це спростовується доказами, які перевірено судом.
Цей свій висновок відповідач зробив з отриманого від Прилуцької ОДПІ акту про результати документальної невиїздної перевірки (код ЄДРПОУ 37308168) з питань правильності формування податкових зобов"язань та податкового кредиту за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року №771/23-37308168 від 16.06.2011 року, яким стверджується відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень у ПП "Інтраском" та відсутності оригіналів первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують правомірність декларування ПП "Інтраском" податкового кредиту (стор. 30 акту перевірки). В цей же час на 31 сторінці акту перевірки податковий орган зазначає, що згідно даних додатку 5 до декларації та "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України податковий кредит ПП "Інтранском" за березень 2011 року сформований в тому числі і з операцій з ПМВКП "Лан" - 225097,29 гривень. Після цього, відповідач посилаючись на статті 203, 215, 216 228 ЦК України, робить висновок, що укладення договору і відсутності факту поставок товарів ПП "Інтранском" позивачу (ПМВКП "Лан") свідчить про нікчемність цього договору (стор. 33 - 34 акту перевірки), що на думку суду є безпідставним, адже реальність виконання договору №25/11/10 від 25.11.2010 року і додатків до нього, також підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортими накладними, сертифікатами відповідності і паспортами бензину, факту відображення податкового кредиту по цих поставках ПП "Інтранском", що до речі встановив податковий орган ще під час перевірки. Крім цього, суд враховує надіслані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ПП "Інтранском", яка на вимогу суду надіслала заявою від 05.03.2012 року документи (податкові декларації з ПДВ, договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності), які підтверджують факт купівлі бензину, який у подальшому був реалізований позивачу, тобто суду надані додаткові докази, які підтверджують реальність поставок позивачу бензину по договору з ПП "Інтранском" №25/11/10 від 25.11.2010 року і додатків до нього.
Під час проведення перевірки податковий орган направляв запит до Прилуцької ОДПІ №26522\7\23-5 від 29.08.2011 року про проведення перевірки ПП "Інтранском" на який отримав відповідь 09.11.2011 року з актом №1274/23-37308168 від цього ж дня, "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтранском" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПМВКП "Лан" за період: листопад 2010 року - квітень 2011 року", тобто відповідач зробив запит і на момент винесення оскаржуваних повідомлень - рішень (20.10.2011 року) не мав результату, але ці прийняв рішення. При цьому необхідно відмітити, що згаданим актом Прилуцької ОДПІ встановлено, що при аналізі наявної у органу ДПС інформації за допомогою "Автоматизованої системи співставлення податкового зобов"язання та податкового кредиту розрізі контрагентів" встановлено відображення в податковому обліку взаємовідносин між ПП "Інтранском" та ПМВКП "Лан", тобто знову ж таки не підтверджується висновок відповідача про відсутність реального характеру поставки за договором купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року і відповідно завищення позивачем податкового кредиту за березень 2011 року.
На думку суду, висновок податкових органів про нікчемність договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року між позивачем і ПП "Інтранском" не підтвержується жодним доказом, так як не має факту недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства та його моральним засадам. Суд вважає, що прийти до цього висновку можна було за умови встановлення умислу посадових осіб юридичних осіб цього правочину, а саме ПП "Інтранском" та ПМВКП "Лан", чого не встановлено, а судом встановлена реальність цієї господарської операції, тобто не має жодної із підстав визнання правочину нікчемним відповідно до ст.228 ЦК України.
Згідно п.п. "а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Згідно п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Щодо заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 85102 гривень в тому числі: за 1 квартал 2011 року в сумі 9625 гривень; за 2 квартал 2011 року - 75477 гривень та завищення від"ємного значення об"єкту оподаткування цим податком у 2 кварталі 2011 року - 286682 гривень, суд вважає, що цей висновок податкового органу спростовується слідуючим.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/13004/11 від 09.12.2011 року скасовано податкове повідомлення-рішення №0002922301/1467, яким було визначено ПМВКП "Лан" суму завищення від"ємного значення об"єкту оподаткування за 2010 рік у розмірі 635340 гривень, чим спростовано висновок податкового органу зроблений у акті документальної позапланової перевірки від 04.05.2011 року №3262/23-5/14148278, який покладений в основу визначення податкових зобов"язань по податку на прибуток (стор.12 акту перевірки), відповідно до податкових повідомлень - рішень, які є предметом цього судового розгляду. Суд погоджується з висновками суду зробленими у згаданій постанові за відсутності інших доказів, якими податковий орган їх міг би спростувати. Також, суд враховує пояснення представника позивача, що це рішення залишене в силі Вінницьким апеляційним адміністративним судом, але на момент розгляду цієї справи не може це спростувати чи підтвердити, так справа не повернулась з апеляційної інстанції.
Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".
Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.
Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.
Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням підприємством в податковій звітності в ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.
Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відтак, підприємство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.
Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.
Згідно із пунктом 22.4 ст.22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.
Судом встановлено, що при розрахунку об'єкту оподаткування позивачем, згідно ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Таким чином, підприємством в декларації з податку на прибуток, що складалася за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесло показник, відображений в декларації, складеної за І квартал 2011 року, показавши при цьому податок на прибуток нарахований за результатами останнього календарного кварталу.
Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах Закону при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ПК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення №0005102301/2944, №0005092301/2945, №0005112301/2946 від 20 жовтня 2011 року, визнавши їх протиправними.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 20.03.2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя/підпис/А.І. Петричкович
"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович