73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
30 березня 2012 р. Справа № 2-а-5558/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Ресурснафта" про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку,
встановив:
Державна податкова інспекція у Білозерському районі Херсонської області звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Ресурснафта" (далі - відповідач, ПП "Ресурснафта"), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог згідно заяви від 28.02.2012 року, просить накласти арешт на кошти, що знаходяться в банку.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 251 403,00 грн., який виник внаслідок несплати податкового боргу по податку на додану вартість за узгодженими податковими зобов'язаннями, визначеними згідно податкового повідомлення-рішення № 0000171601 від 20.09.2011 року на суму 252128,00 грн. та часткової сплати у розмірі 725,00 грн. З метою здійснення заходів щодо погашення податкового боргу відповідачу була направлена податкова вимога №140 від 07.10.2011 року та прийнято рішення № 280 від 07.10.2011 року про опис майна у податкову заставу. В результаті проведених заходів щодо виявлення майна боржника, встановлено, що активи (нерухоме майно, транспортні засоби) у ПП "Ресурснафта" відсутні, а також місцезнаходження ПП "Ресурснафта" не встановлено. Згідно бази даних ДПІ у Білозерському районі відповідачем у АТ «УкрСиббанк» відкриті рахунки № 26008042212200 в національній валюті, №26008042212200 в євро, № 26008042212200 в доларах США. Виходячи з вищевикладених обставин та права органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, передбаченого підпунктом 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.03.2012 року здійснено процесуальне правонаступництво позивача шляхом заміни Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області на Державну податкову інспекцію у Бериславському районі Херсонської області Державної податкової служби (надалі - позивач, ДПІ).
У судове засідання, призначене на 30.03.2012 року, представники сторін не з'явилися, при цьому позивач надав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідач письмових заперечень на позов не надав, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на адресу ПП "Ресурснафта": м. Херсон, вул. Робоча, буд. 52, було направлено поштову кореспонденцію з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи, яка повернулась до суду з відміткою на конверті "за зазначеною адресою не знаходиться".
Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така кореспонденція вручена належним чином (ч. 11 ст. 35 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про наступне.
Приватне підприємство "Ресурснафта" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради 26.05.2005 р., та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Білозерському районі Херсонської області з 26.05.2005 р.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2011 року фахівцями ДПІ здійснена перевірка ПП "Ресурснафта" з питання зняття з обліку як платника ПДВ, якою встановлено порушення п.184.7 ст.187 Податкового кодексу України, про що складено акт № 221/1601/33487283 від 19.09.2011 року. На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000171601 від 20.09.2011 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 252 128,00 грн., яке було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно зворотного боку облікової картки платника податку, з урахуванням переплати у розмірі 725 грн., сума несплаченого грошового зобов'язання по податку на додану вартість складає 251403,00 грн.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу від 07.10.2011 року за № 140 та рішення № 280 від 07.10.2011 року про опис майна у податкову заставу шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
В результаті проведених заходів ДПІ, щодо виявлення майна, встановлено відсутність активів у платника податків, що підтверджується довідками ХОДА Інспекції по державному технічному нагляду від 11.10.2011 року № 35, ВДАІ УМВС м. Херсона від 15.10.2011 року, БТІ №1152-10-11 від 17.10.2011 року, та листом Держкомзему у Білозерському районі Херсонської області № 01-21/1200 від 26.10.2011 року. Також перевіркою ДПІ з питань місцезнаходження ПП "Ресурснафта" встановлено відсутність відповідача за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 52, зазначеною в реєстраційних даних, про що складено акт від 21.10.2011 року №9/24-049.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення арешту на кошти на рахунку платника податків.
Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Застосування арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України). Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту.
Згідно п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
-відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Як вбачається із наведених приписів Податкового кодексу України, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.
Такі обставини у відповідача відсутні.
Таким чином з огляду на вищевказані норми Податкового кодексу України та визначені в адміністративному позові обставини щодо наявності у відповідача податкового боргу, направлення йому податкової вимоги, відсутність у платника активів (нерухомого майна, транспортних засобів) та незнаходження відповідача за адресою реєстрації не є тими підставами, за яких законодавець надає право застосування адміністративного арешту.
Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність у відповідача обставин, які є підставами для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на банківському рахунку, у зв'язку із чим позовні вимоги ДПІ не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 71, 79, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
У задоволенні позову Державній податковій інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Ресурснафта" про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8