03 квітня 2012 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3612/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Григораша В.О.;
при секретарі судового засідання -Дячука Д.А.;
за участю:
представника прокуратури -не з'явився;
представника позивача -Гаврилюк Н.П.;
відповідача -ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Заставнівського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області до Селянського фермерського господарства ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
В поданому до суду адміністративному позові прокурор Заставнівського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області (далі позивач) просив стягнути з Селянського фермерське господарства ОСОБА_3 (далі відповідач) заборгованість по платі за землю у сумі 811,70 грн.
В обґрунтування своїх позивних вимог позивач зазначив, що в користуванні відповідача на території Веренчанської сільської ради знаходиться земельна ділянка площею 40,47 га. До відповідача за неподання податкової декларації з плати за землю застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. Відповідачем в порушення ст. 286 Податкового кодексу України декларацію з плати за землю на 2011рік подано 19.08.2011року вх. №12633. Внаслідок несплати самостійно нарахованої відповідачем плати за землю на 2011рік, відповідно до поданої ним декларації №12633, утворилась заборгованість в сумі 811,70грн. Внаслідок несплати відповідачем податкового боргу позивачем винесено податкову вимогу форми "Ю" від 05.09.2011року на суму 597,00грн. Таким чином, станом на 23.11.2011 року за відповідачем рахується узгоджена, проте не сплачена заборгованість в сумі 811,70 грн.
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав письмові заперечення, в яких зазначав, що твердження позивача про те, що відповідач не подавав декларацію з плати за землю та не сплачує податкові зобов'язання є необґрунтованими, оскільки відповідач є платником фіксованого с/г податку на 2011рік, а тому не є платником плати за землю. На 2011 рік відповідач своєчасно подав розрахунок по фіксованому с/г податку який сплатив достроково в сумі 401,00 грн. Переведення відповідача на плату земельного податку є невмотивованим і необґрунтованим. Відповідач не являється платником земельного податку, а тому застосування до нього штрафних санкцій за не подачу декларації з плати за землю є надуманими.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думки сторін, встановивши фактичні обставини в справі на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки №398 про включення до ЄДПОУ відповідач зареєстрований, як селянське (фермерське) господарство; місцезнаходження - АДРЕСА_1; вид діяльності - вирощування зернових культур (а.с. 8). Згідно Довідки від 29.07.2003 року №2791/19 відповідач з 23.03.1993 року взятий на облік платників податків у ДПІ Заставнівського району Чернівецької області за №76 (а.с. 9).
07.09.1993 року відповідачу виданий Державний Акт на право користування землею Серії ЧВ №000093, відповідно до якого йому надається у постійне користування земельна ділянка для ведення селянського фермерського господарства площею 40,64 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 (а.с. 15).
З Витягу №36 від 20.01.2011 року, наданого відділом Держкомзему у Заставнівському районі, встановлено, що станом на 01.01.2011 року в користуванні відповідача на території Веренчанської сільської ради Заставніського району Чернівецької області знаходиться 40,47 га земель, в тому числі 40,47 га рілля. Нормативно грошова оцінка 40,47 ріллі станом на 01.07.1995 року становить 267359,71 грн. (а.с. 14).
28.01.2011 року відповідачем подано декларацію з фіксованого с/г податку на 2011 рік за вх.№166 з річною сумою нарахованого податку в сумі 401,04 грн. (а.с.40-41). Позивач 10.02.2011 року листом 1069/10/15-107 повідомив відповідача про те, що він не може набути статусу платника с/г податку на 2011рік у зв'язку з наявністю у нього, на день подання документів для набуття статусу платника фіксованого с/г податку, податкового боргу в сумі 282,45 грн. (а.с. 43). Вказаний лист відповідач отримав 11.02.2011 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (зв. а.с. 43). Заборгованість відповідача, станом на 10.01.2011року, підтверджується актом від 09.01.2011року (а.с.42).
Як встановлено матеріалами справи 15.08.2011 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової декларації відповідача по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2011 рік. За результатами проведеної перевірки складено Акт №00205/1500/НОМЕР_1, яким зафіксовано несвоєчасне подання відповідачем податкової декларації з плати за землю на 2011рік (а.с. 44-45).
На підставі Акту перевірки №00205/1500/НОМЕР_1 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003121500 від 16.08.2011 року на суму грошового зобов'язання за штрафними санкція в сумі 170,00 грн. Вказаний корінець податкового повідомлення-рішення відповідачем отримано 22.08.2011 року (а.с. 10).
Відповідачем 19.08.2011 року подано декларацію з плати за землю на 2011 рік вх.№12633 (а.с. 11-13). В результаті несплати відповідачем самостійно нарахованої ним плати за землю на 2011рік. відповідачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 05.09.2011рік №52 про сплату узгодженого грошового зобов'язання в сумі 597,80грн., в тому числі 427,80 грн. - основний платіж та 170,00грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 16).
Таким чином, станом на 13.11.2011 року за відповідачем рахується заборгованість по платі за землю у сумі 811,70 грн., з яких податкове зобов'язання - 641,70 грн., штрафні санкції - 170,00 грн. На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена (а.с. 17).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Статтею 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 14.1.72. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс), земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно п. 307.1 ст . 307 Податкового кодексу платники фіксованого податку суб'єкт господарювання не є платниками земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва).
Виходячи із п.п. 301.6.3. п. 301.6. ст. 301 Податкового кодексу не може бути зареєстрований як платник фіксованого податку суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідно до п.п. 308.6.2. б) п.308.6 ст. 308 Податкового кодексу реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується за рішенням органу державної податкової служби у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 цього Кодексу. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.
Судовим розглядом встановлено, що станом на 01.01.2011 року за відповідачем рахувалась заборгованість по фіксованому с/г податку в сумі 282,39 грн., що підтверджується актом перевірки від 09.02.2011року. Листом від 10.02.2011 року №1069/10/15-107 відповідача повідомлено про те, що він не може набути статусу платника фіксованого с/г податку на 2011рік. Таким чином, виходячи із наведеного вище, відповідач був платником земельного податку на 2011рік, оскільки не звільнений від сплати такого податку у випадках встановлених Законом.
Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 120 Податкового кодексу встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як встановлено матеріалами справи, Актом перевірки №00205/1500/НОМЕР_1 від 15.08.2011 року зафіксовано несвоєчасне подання відповідачем податкової декларації з плати за землю на 2011рік (а.с. 44-45).
З огляду на викладене, суд вважає безпідставними та необґрунтованими твердження відповідача щодо протиправності винесення позивачем податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003121500 від 16.08.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкція в сумі 170,00 грн. за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю на 2011рік.
Статтею 287 Податкового кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
Відповідно до п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення вказаних норм права не виконує обов'язок по сплаті земельного податку, у зв'язку з чим за відповідачем рахується узгоджена, проте не сплачена заборгованість у сумі 811,70 грн., в тому числі основний платіж - 641,70 грн., штрафні санкції - 170,00 грн.
Пунктом 4 ч. 3 ст.129 Конституції України та ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем доведено обґрунтованість своїх позовних вимог, а відповідач не надав доказів протилежного та відсутності заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, повно та всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 18, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Селянсько фермерського господарства ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у сумі 811 (вісімсот одинадцять гривень) грн. 70 коп., в тому числі основний платіж - 641,70грн. та штрафні санкції -170,00 грн., до відповідного бюджету.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі складено 09 квітня 2012року (08.04.2012 року - вихідний день).
Суддя В.О. Григораш