Постанова від 19.03.2012 по справі 2270/1901/12

Копія

Справа № 2270/1901/12

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О.

при секретарі Трубчак А. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії.

В судовому засіданні позивач підтримав викладені в позовній заяві обставини та просив:

- визнати неправомірними дії управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку вислуги років та відмови зарахування строку навчання в Хмельницькому педагогічному училищі з 01.09.1986 року по 30.06.1990 року до вислуги років;

- зобов'язати управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області внести відповідні зміни до наказу про звільнення з врахуванням часу навчання у Хмельницькому педагогічному училищі;

- зобов'язати управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області направити відповідні документи до Хмельницького обласного управління пенсійного фонду України для перерахунку призначеної пенсії із врахуванням нового перерахунку вислуги років;

- зобов'язати управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 9 років дійсної строкової служби у Збройних Силах та органах внутрішніх справ;

- зобов'язати управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області виплатити не виплачену грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2007 - 2011 роки (в розмірі п'яти місячних грошових забезпечень);

- зобов'язати управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області виплатити майнову (моральну) шкоду в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень;

- зобов'язати управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області виплати провести з врахуванням індексації заробітної плати в Україні;

- стягнути з відповідача кошти витрачені на судовий розгляд даної справи.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав викладених в письмовому запереченні просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді старшого інспектора Деражнянського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області.

29 вересня 2011 року наказом начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області №43 о/с від 27 вересня 2011 року позивач звільнений у відставку за віком.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України, від 17.07.1992, № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393), до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовна вимога стосовно зарахування навчання позивача у Хмельницькому педагогічному училищі до вислуги років не підлягають задоволенню, оскільки на момент навчання ОСОБА_3, вказаний навчальний заклад не був вищим навчальним закладом, а також іншим навчальним закладом, після закінчення якого присвоюється офіцерське звання, а тому Постанова №393 не може застосовуватись в даному випадку.

З врахуванням вище наведеного та у зв'язку з тим, що позовна вимога щодо зарахування навчання позивача у Хмельницькому педагогічному училищі до вислуги років не підлягають задоволенню, то і вимоги щодо зобов'язання управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області внести відповідні зміни до наказу про звільнення з врахуванням часу навчання у Хмельницькому педагогічному училищі та зобов'язання відповідача направити відповідні документи до Хмельницького обласного управління пенсійного фонду України для перерахунку призначеної пенсії із врахуванням нового перерахунку вислуги років не підлягають задоволенню.

Суд також вважає необґрунтованою вимогу позивача стосовно виплати одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до п.10 Постанови №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Особам рядового і начальницького складу: які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

Судом встановлено, що при звільненні з органів внутрішніх справ 13 червня 2006 року позивач мав право на отримання такої допомоги, а тому при звільненні з органів Державної кримінально виконавчої служби одноразова грошова допомога виплачена ОСОБА_3 за період з 19.07.2006 року по 29.09.2011 року тобто за 5 повних календарних років служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року, № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294) встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно підпункту 3 пункту 5 Постанови №1294 керівникам державних органів було надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 9 Постанови №1294 визначено, що видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.

Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вище викладене суд вважає необґрунтованою позовну вимогу позивача, щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення.

Суд не приймає пояснення позивача про моральну шкоду, завдану протиправними діями відповідача, оскільки судом не встановлено фактів, які б підтверджували його душевні чи моральні страждання.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області відмовлено, то і відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів витрачених на судовий розгляд даної справи не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158-163, 4-15, 70-71, 86, 94. 98, 99, 122, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2012 року

Суддя/підпис/О.О. Михайлов

"Згідно з оригіналом" Суддя О.О. Михайлов

Попередній документ
23537839
Наступний документ
23537841
Інформація про рішення:
№ рішення: 23537840
№ справи: 2270/1901/12
Дата рішення: 19.03.2012
Дата публікації: 21.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: