Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
26.01.2012 р. Справа № 2а-6298/10/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Прокурора Ленінського району м. Миколаєва,
в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 315737,80 грн.
Прокурором Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва пред'явлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 315737,80 грн. на підставі рішення №0001232303 від 02.08.2010 року.
До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. .
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва на підставі акту перевірки №0407/14/00/23/НОМЕР_1 від 16.07.2010 року прийнято рішення від 02.08.2010 року №0001232303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у розмірі 315737,80 грн.
Відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2010 року №0001232303 встановлено порушення позивачем п.2, 5, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідальність за вищезазначені правопорушення передбачено п. 3 ст. 17, ст. 21 ст. 22 Закону України 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року зупинено провадження в адміністративній справі №2а-6298/10/1470 за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 315737,80 грн., до набрання законної сили рішення по справі №2а-6867/10/1470 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2010 року №0001232303.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №2а-6867/10/1470 від 10.01.2011 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 315397,80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №2а-6867/10/1470 від 10.01.2011 року залишено без змін.
Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №2а-6867/10/1470 від 10.01.2011 року набрала законної сили 13.10.2011 року.
У відповідності до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54018, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Ленінського району м. Миколаєва штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 гривень.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов