Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
Вступна та резолютивна частини
16.03.2012 р. Справа № 2а-930/12/1470
м. Миколаїв
11:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1
доДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028
за участю представників: від позивача: ОСОБА_1 від відповідача: Курганов О.Ю.
проскасування рішення від 03.02.2012р. №773/10/17-232 ,зобов'язання вчинити певні дії,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко
Іменем України
16 березня 2012 р. справа № 2а -930/12/1470
м. Миколаїв
11:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача
Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Курганов О.Ю.
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
Позивачка звернулася до адміністративного суду з позовом про скасування рішення відповідача про відмову їй у видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язати видати таке свідоцтво.
Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що вона займається роздрібною торгівлею ювелірними виробами, що відповідає КВЕД 47.77 «роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами»та має право на отримання статусу платника єдиного податку.
Відповідач проти позову заперечував. Свою позицію обґрунтував посиланням на п.п.4 п.291.5.1 ст.291 Податкового кодексу України.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 19.09.94 (арк.спр.10).
Позивачка займається діяльністю з роздрібного продажу ювелірних виробів з дорогоцінних металів у двох магазинах.
25.01.12 підприємець ОСОБА_1 звернулася до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій зазначила вид діяльності «роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами»(арк.спр.11).
03.02.12 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва повідомило позивачку про відмову у видачі Свідоцтва платника єдиного податку на тій підставі, що п.п.4 п.291.5.1 ст.291 ПК України суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення не можуть бути платниками єдиного податку (арк.спр.13).
Відповідно до п.п.4 п.291.5.1 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Податковим кодексом України не визначається поняття дорогоцінні метали, а тому суд відповідно до п.5.3 ст.5 Кодексу використовує це поняття у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
У зазначеному Законі відсутня дефініція поняття «ювелірний виріб», хоча в подальшому по тексту законодавець його використовує, регламентуючи кількісний вміст у вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву (проба) для ювелірних виробів.
Крім того, відповідно до п.1.5 Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України №244 від 20.10.99, виріб з дорогоцінного металу - будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений із сплавів дорогоцінних металів - золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраси або предмети побуту;
За таких обставин суд вважає, ювелірний виріб з дорогоцінного метала або з дорогоцінним камінням, в розумінні п.1 ст.1 Закону є дорогоцінним металом.
А тому, відповідач цілком обґрунтовано відмовив позивачці у видачі Свідоцтва платника єдиного податку, оскільки п.п.4 п.291.5.1 ст.291 ПК України виключає реалізацію дорогоцінних металів, з видів діяльності які можуть оподатковуватися єдиним податком.
При цьому, аргументацію позивачки пов'язану з різними КВЕД суд не приймає до уваги, оскільки п.2.5.1 ПК України взагалі не використовує ці коди, а оперує іншими формулюваннями. На відміну наприклад від п.2.5.2 ПК України, в якому вид діяльності, зайняття якою не сумісно з єдиним податком пов'язано безпосередньо з відповідним КВЕД.
Також, суд не може прийняти як належний доказ лист Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 27.01.12 (арк.спр.36), оскільки це є лише окремою думкою.
На підтвердження висновків суду про неможливість перебування підприємців, які займаються реалізацією ювелірних виробів з дорогоцінного каміння на єдиному податку, вказує порівняння діючої редакції п.п.4 п.291.5.1 ст.291 ПК України з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який регулював це питання у минулому.
Відповідно до п.1 Указу спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширювалася на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Тобто, в законодавстві, що діяло раніше нормотворець чітко відмежував торгівлю промисловими виробами, яка підлягала ліцензуванню та торгівлю побутовими виробами (у т.ч. ювелірними), яка не підлягала ліцензуванню, а тому допускав перебування на спрощеній системі оподаткування осіб, які реалізують ювелірні вироби. В теперішній час в Податковому кодексу України заборонена перебування на єдиному податку для осіб які реалізують дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, не обумовлюються ліцензуванням цієї діяльності або промисловим характером виробів.
Крім того, на ту обставину, що діюча в теперішній час редакція п.п.4 п.291.5.1 ст.291 ПК України не дозволяє перебування торгівцям ювелірними виробами на єдиному податку, вказує розгляд Верховною Радою України законопроекту №9661-д від 17.02.12 про внесення відповідних змін до цього пункту. Зазначеним законопроектом пропонується цей пункт доповнити реченням «крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів»(арк.спр.59)
Це свідче, що сам законодавець розуміє цю норму в теперішній час саме так, як її застосував відповідач щодо позивачки, а для іншої позиції необхідні відповідні зміни до Податкового кодексу України.
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивачку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії у повному обсязі.
Суддя В.В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 16.03.12
Суддя В.В. Біоносенко