Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
13.03.2012 р. Справа № 2а-323/12/1470
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
про стягнення податкового боргу в сумі 6048,59 грн.
Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва пред'явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 6048,59 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як платник податків перебуває на обліку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" (діяв на час виникнення спірного питання) відповідач є платником податків та зборів зокрема є платником податку орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та повинен сплачувати передбачені законодавством податки та збори.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діяв на час виникнення спірного питання) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
В порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач у добровільному порядку не сплатив у бюджет узгоджені податкові зобов'язання.
Згідно приписів підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, та згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки вважається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, станом на час звернення позивача з заявою до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 6048,59 грн. (враховуючи переплату на особовому рахунку відповідача) з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що підтверджується податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік №2508 від 30.01.2010 року (а.с.7-8), розрахунком суми заборгованості станом на 26.12.2011 року (а.с.4).
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54058, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва податковий борг в сумі 6048 гривень 59 копійок.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов