31 жовтня 2006 р.
№ 23/232
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянула
касаційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтозахист» та Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта»
на рішення
Господарського суду міста Києва від 08.06.2006 року
по справі
№ 23/232
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Влад»
до
товариства з обмеженою відповідальнітсю “Нафтозахист»
про
визнання недійсним рішення
За участю представників сторін:
- від позивача:
не з'явилися
- від відповідача:
- від ВАТ “Укрнафта»
Коваль В. В. -дов. № 7 від 03.05.2006р.
Бунечко В. І. -дов. № юр-555/д від 15.12.05
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.09.2006 року у складі колегії суддів Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А. Г., Рогач Л. І. касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтозахист» та Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта» були прийняті до провадження, їх розгляд призначений на 11 год. 50 хв. 10.10.2006 року.
10.10.2006 року від ТОВ “Нафтозахист» за підписом директора Прокопець В.Л. надійшла заява про відвід колегії суддів, якою касаційній скарги приймалися та призначалися до розгляду.
Ухвалою Заступника Голови Вищого господарського суду України від 10.10.2006р. відмовлено в задоволені заяви про відвід суддів.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2006р. у постійно діючому складі колегії суддів Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А. Г., Фролова Г. М., який утворений відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 25.08.2005 року № 02-20/13, розгляд касаційних скарг призначений на 11 год. 50 хв. 31.10.2006 року.
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
В судове засідання 31.10.2006 року представник позивач не з'явився. Від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника. Із змісту зазначеної заяви вбачається, що позивач повідомлений про дату, час та місце розгляду касаційних скарг.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду спору судом першої інстанції інтереси позивача представляли два представника. Хоча строк дії повноважень одного з них закінчився 30.06.2006р., зазначене свідчить, що позивач мав можливість забезпечити захист своїх інтересів, залучивши достатню кількість представників на будь-якій стадії судового процесу. Крім того, до заяви про відкладення на підтвердження викладених в ній обставин доказів не додано. Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. 1117 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду касаційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України, а тому заява позивача відхиляється.
Від відповідача ТОВ “Нафтозахист» надійшла відмова від касаційної скарги, підписана директором В. Л. Прокопець. Зазначена відмова не містить відбитку печатки товариства.
Оскільки на оскаржене рішення подано дві касаційні скарги, а від імені ТОВ “Нафтозахист» касаційна скарга підписана представником, довіреність якому видана від імені ТОВ “Нафтозахист» генеральним директором Шайхет О. І. і містить відбиток печатки товариства, суд касаційної інстанції не приймає зазначену відмову на підставі ст. 1116, ч. 6 ст. 22 ГПК України, оскільки вважає, що така відмова порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ “Нафтозахист».
За згодою сторін в судовому засіданні 31.10.2006 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ “Влад» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання позачергових зборів учасників ТОВ “Нафтозахист» від 27.05.2004 року неповноважними та про визнання недійсними рішень позачергових зборів учасників ТОВ “Нафтозахист» від 27.05.2004р., викладених в протоколі № 6. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що зазначені збори були проведені в нелегітимному складі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2006 року по справі №23/232 (суддя Демидова А. М.) позовні вимоги задоволені: позачергові збори учасників ТОВ “Нафтозахист» від 27.05.2004р. визнані неповноважними; визнані недійсними рішення Позачергових зборів учасників ТОВ “Нафтозахист» від 27.05.2004р., викладені в протоколі № 6; стягнуто з ТОВ “Нафтозахист» на користь ТОВ “Влад» 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В апеляційному порядку рішення не оскаржувалося.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ “Нафтозахист» подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.
Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта» також звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на зазначено рішення суду першої інстанції, і просить скасувати його та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Касаційні скарги обгрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційні скарги на момент їх розгляду не наданий, що не перешкоджає їх розгляду по суті.
Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши пояснення представників відповідача та заявника касаційної скарги ВАТ “Укрнафта», суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2006р. по справі № 23/232 встановлено, що 27.05.2004р. були проведені позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтозахист», про що був складений протокол № 6.
На зазначених зборах брали участь представник ВАТ “Укрнафта» Карташов В. В., представник Департаменту Державної служби охорони при МВС України Федорченко П. О., представник ТОВ “Влад» Хомчин В. О.
З посиланням на п. 1.3 Статуту ТОВ “Нафтозахист», затвердженого зборами його учасників 17.01.2002р. (протокол № 3) та зареєстрованого Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 22.01.2002р. за реєстраційним № 00005/1, судом першої інстанції встановлено, що Департамент державної служби охорони МВС України не є учасником ТОВ “Нафтозахист», оскільки в статуті серед учасників зазначено Головне управління Державної служби охорони при МВС України. Зміни до статуту щодо зміни учасників не вносилися.
Як вбачається з матеріалів справи і описової та мотивувальної частини рішення місцевого суду, документи, які б визначали правовий статус Департаменту Державної служби охорони при МВС України під час розгляду справи судом першої інстанції не досліджувалися, зазначений Департамент до участі у справі залучений не був.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення» обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскільки висновок місцевого суду про склад учасників ТОВ “Нафтозахист» щодо Департаменту Державної служби охорони при МВС України зроблений без витребування та оцінки допустимих доказів, оскаржене рішення не відповідає вимогам процесуального законодавства щодо повноти, всебічності та обгрунтованості.
В касаційній скарзі заявники посилаються на постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2001р. № 1053 та від 16.11.2002р. № 1759 на підтвердження факту перейменування Головного управління в Департамент Державної служби охорони при МВС України.
Оскільки встановлення обставин справи не належить до компетенції суду касаційної інстанції, допущені судом першої інстанції порушення процесуального законодавства (ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 43, ч. 2 ст. 34, ч. 1 ст. 38 ГПК України) є підставою для скасуванню рішення місцевого суду і направлення справи на новий розгляд відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України.
Що стосується висновку місцевого суду про відсутність повноважень представника ТОВ “Влад», який брав участь в оскаржених позачергових зборах, суд касаційної інстанції вважає, що такий висновок також зроблений без повного та всебічного встановлення обставин, що мають значення для справи.
Так, місцевий суд робить висновок про те, що на час проведення позачергових зборів учасників ТОВ “Нафтозахист», керівником ТОВ “Влад» був його директор Прокопець Владислав Леонідович. Такий висновок зроблений на підставі інформації Управління статистики у Роменському районі Державного комітету статистики України (повідомлення № 43-998 від 06.06.2006р.), повідомлення Державного реєстратора виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 01-15/1112 від 06.06.2006р., а також на підставі постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.10.2004 року Прокуратури міста Ромни.
Разом з тим, в протоколі № 6 Позачергових зборів учасників ТОВ “Нафтозахист» зазначається, що представник ТОВ “Влад» Хомчин В. О. діє на підставі статуту ТОВ “Влад» та протоколу № 01/2004 від 14.05.2004р. як виконуючий обов'язки директора.
Оцінка зазначеному протоколу судом першої інстанції надана не була, що свідчить про неповноту розгляду справи і є порушенням приписів ст. 43 ГПК України.
Також суду першої інстанції слід було дослідити правові підстави виконання обов'язків директора Хомчиним В. О., про що зазначено в протоколі №6. Для визначення правової природи здійснення представницьких функцій Хомчиним В. О. підлягають дослідженню статут ТОВ “Влад», а також внутрішні документи позивача ТОВ “Влад» з цього приводу.
Також поза увагою місцевого суду залишилося те, що позивачем заявлено дві позовні вимоги: про визнання позачергових зборів неповноважними та визнання рішення позачергових зборів недійсними. Судом першої інстанції не дана правова оцінка кожній із зазначених позовних вимог, не визначено, якими нормами матеріального права передбачений такий спосіб захисту порушеного права як визнання зборів неповноважними, яка правова природа такої вимоги, чи підвідомча вона господарським судам. Крім того, у вступній та описовій частинах рішення місцевого суду зазначено, що предметом судового розгляду була позовна вимога про визнання рішення позачергових зборів недійсними, а в резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначається про задоволення обох позовних вимог. Зазначене розцінюється судом касаційної інстанції як порушення вимог ст. 84 ГПК України.
Враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України, встановити обставини, які мають значення для повного та всебічного вирішення спору, а також правильного застосування норм матеріального права на підставі встановлених обставин, суд касаційної інстанції не може, а тому рішення місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
За таких обставин касаційні скарги заявників підлягають задоволенню частково.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід вирішити питання про залучення осіб, на чиї права та обов'язки може вплинути рішення по справі, встановити статус Департаменту Державної служби охорони при МВС України щодо ТОВ “Нафтозахист», визначити правові підстави здійснення представницьких функцій Хомчиним В. О. від імені ТОВ “Влад» на позачергових зборах учасників ТОВ “Нафтозахист» 27.05.2004р., застосувати до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права та вирішити спір відповідно до законодавства.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтозахист» та Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2006 року по справі №23/232 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. М. Фролова