07 листопада 2006 р.
№ 01-16/17919 05-62
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- Кучеренко С.П.,
відповідача
- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДП “Потаське ХПП» ДАК “Хліб України»
на ухвалу
від 20.09.2006 господарського суду
Черкаської області
у справі
№01-16/17919 05-62
за позовом
ДП “Потаське ХПП» ДАК “Хліб України»
до
ТОВ “Поташ»
про
розірвання договору оренди №5 від 25.11.97
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.09.2006, винесеною на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України, відмовлено у прийнятті позовної заяви Черкаської області як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України. Ухвала мотивована тими обставинами, що згідно з ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець (орендодавець) має право відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач (орендар) не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
ДП “Потаське ХПП» ДАК “Хліб України» у поданій касаційній скарзі просить ухвалу скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає положенням ст.12 ГПК України, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають, зокрема, при розірванні господарських договорів.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм процесуального права та заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею справи до господарського суду Черкаської області для розгляду позовної заяви ДП “Потаське ХПП» ДАК “Хліб України» по суті з наступних підстав.
При винесенні оскаржуваної ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець (орендодавець) має право відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач (орендар) не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, в зв'язку з чим спір про розірвання договору оренди не підлягає розгляду господарським судом.
Проте, колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають, зокрема, при розірванні господарських договорів.
Згідно з абзацем 3 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 у справі №1-2/2002 зі змісту ч.2 ст.124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Додані до позовної заяви пропозиція ДП “Потаське ХПП» ДАК “Хліб України» від 16.08.2006 про розірвання договору оренди №5 від 25.11.97 та лист-відповідь ТОВ “Поташ» від 05.09.2006, в якому йдеться про відсутність підстав для розірвання цього договору, вказують про дотримання сторонами встановленого ст.188 Господарського кодексу України порядку розірвання господарських договорів, оскільки між ними не досягнуто згоди щодо розірвання договору оренди №5 від 25.11.97, що, в свою чергу, відповідно до ч.4 ст.188 цього Кодексу надає позивачу право передати спір на вирішення господарського суду. Наведене переконливо свідчить про наявність спору між сторонами з приводу невнесення орендарем (відповідачем) орендної плати, оскільки останнім у листі від 05.09.2006 зазначається про зворотне.
Передчасними визнаються посилання суду в обгрунтування своїх висновків на норму ч.1 ст.782 ЦК України, згідно з якою наймодавець (орендодавець) має право відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач (орендар) не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, оскільки факт невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд, якщо від дійсно мав місце, повинен бути встановлений судом, оскільки відповідач цю обставину повністю заперечує. Відсутність спору між сторонами може встановлюватися виключно в ході розгляду спору по суті та в разі підтвердження може бути підставою для припинення провадження у справі (п.11 ч.1 ст.80 ГПК України).
Отже, оскаржуваною ухвалою порушено конституційне право позивача на судовий захист.
За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як прийнята внаслідок неправильного застосування судом норм процесуального права, а справа - передачі до суду першої інстанції для розгляду по суті пред'явлених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ДП “Потаське ХПП» ДАК “Хліб України» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.09.2006 у справі №01-16/17919 05-62 скасувати.
Справу передати до господарського суду Черкаської області для розгляду позовної заяви ДП “Потаське ХПП» ДАК “Хліб України» по суті пред'явлених позовних вимог.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун