Справа№22-4810 2006 р.
Головуючий у 1 інстанції Махіборода Н.О. Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
"30"серпня 2006 року
м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В.
Суддів : Прокопенка О.Л.
Подліянової Г.С.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання не чинними первинних документів,-
В травні 2006 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, державної податкової інспекції у Ленінському районі про визнання не чинними первинних документів.
В позові зазначав, що 31.01.2005 року, державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради його зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності, про що зроблено запис 31.01.2005 року у журналі обліку реєстраційних справ за НОМЕР_1, та видано Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. Підприємець зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
21.02.2005 року він був зареєстрований як платник податків державною податковою інспекцією у Ленінському районі.
03.03. 2005 року він був зареєстрований як платник податку на додану вартість, та отримав Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за НОМЕР_3.
З приводу реєстрації приватного підприємця ОСОБА_1., ним було надано письмові пояснення до Ленінського ВПМ УПМ ДПА у Запорізькій області від 01.07.2005 року, в якому він вказував, що у січні 2005 року до нього підійшли незнайомі особи, і запропонували зареєструватись як приватний підприємець, за це вони пообіцяли грошову винагород На їх пропозицію він погодився. Він поставив підписи в документах, сутності яких не розумів, та надав їм свій паспорт та ідентифікаційний код.
Як приватний підприємець він не бажав здійснювати фінансово- господарську діяльність, не бажав, щоб хто-небудь здійснював таку діяльність від імені належного йому підприємництва, нікому цього не доручав. Тому реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., а також його реєстрація платника податку на додану вартість 03.03.2005 року не може бути чинною через порушення закону, які не можна усунути.
Просив визнати свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з моменту його державної реєстрації- 31.01.2005 року, через порушення, допущені при реєстрації. Визнати не чинним свідоцтво платника податку на додану вартість від 03.03.2005 року за НОМЕР_3 з моменту його видачі, визнати н чинним всі первинні бухгалтерські та інші фінансово-господарські документи, видані та підписані від імені суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 7.06.2006 року у позові ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційні скарзі на цю постанову Державна податкова інспекція у Ленінському районі просить постанову суду скасувати, як постановлену з порушенням норм процесуального права. Прийняти нову постанову про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з закриттям провадження по справі з наступних підстав.
Згідно зі ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження по справі.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1., у січні 2005 року, зареєструвався у Запорізькому міськвиконкомі та ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя як фізична особа -підприємець і отримав свідоцтво про державну реєстрацію та про реєстрацію платника податку па додану вартість. Як пояснив позивач, реєстрація здійснювалася за його заявою, при паданні свого паспорта, ідентифікаційного номера( а.с. 14) і при отриманні свідоцтва він особисто поставив свій підпис ( а.с. 9-10).
Як пояснив у судовому засіданні представник ДПІ Ленінського району м.. Запоріжжя, при видачі свідоцтва НОМЕР_3 про реєстрацію ОСОБА_1. як платника податку на додану вартість від 1.03.2005 року було дотримано усіх вимог закону, ОСОБА_1. особисто поставив свій підпис і у свідоцтві і в реєстраційній карті.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що спір про визнання не чинними первинних документів про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1. виник між приватним підприємцем і юридичною особою.
Згідно зі ст.. 1, 12 ГПК України громадяни суб'єкти підприємницької діяльності вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 Кас України, введеного в дію з 1 вересня 2005 року, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень КАС України встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, оскільки в позовній заяві йдеться про спір, підвідомчий господарському суду відповідно до ГПК України 1991 року позовна заява згідно з п. 6 прикінцевих та перехідних положень КАС підлягає розгляду в господарському суді, не підвідомча суду загальної юрисдикції.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Керуючись ч.І ст. 157 ст.ст. 198, 203, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду від 7.06.2006 року по цій справі скасувати. Провадження в справі закрити.
Роз'яснити Державній податковій інспекції у Ленінському районі право на пред'явлення позову до господарського суду.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця .
Головуючий Судді