Справа № 22- 4778 Головуючий у 1 інстанції
2006 р. Богданенко І.Ю.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
"30" серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В.
Суддів : Подліянової Г.С.
Прокопенко О.Л. При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від "11" липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія КМК" про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
У квітні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ТОВ "Торгово-промислова компанія КМК" про відшкодування майнової та моральної шкоди.
В позові зазначав, що 30.01.2006 року він, посковзнувшись на сходинках магазину "Дискаунт-маркет "Ювілейний", впав, внаслідок чого отримав травму - удар поперечного відділу хребта, компресійний перелом тіла попереку. Позивач вважає, що травму він одержав з вини відповідача, через його недбале ставлення до стану ґанку та сходів, належного йому магазину. Посилаючись на те, що діями відповідача йому було спричинено матеріальну шкоду на суму 466 грн. 61 коп. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., просив стягнути ці суми та судові витрати з ТОВ "Торгово-промислова компанія КМК" на його користь.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 11 липня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та задовольнити його позов в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що падіння позивача відбулося внаслідок його необережності. Між тим, до такого висновку суд першої інстанції дійшов через неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Згідно ст. 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана фізичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди заподіяна не з її вини.
З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2006 року стався нещасний випадок невиробничого характеру з ОСОБА_1., який піднявшись по сходинках на ґанок магазину, не втримавшись на ногах, впав, внаслідок чого отримав травму, удар поперечного відділу хребта, компресійний перелом тіла попереку.
Як пояснював ОСОБА_1., нещасний випадок стався з ним, через недбале ставлення відповідача до стану ґанку та сходів магазину, який йому належить.
В судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3. пояснювали, що бачили, як позивач падав на ґанку магазину, ґанок магазину дійсно був слизьким і що вони самі неодноразово на ньому ледве не падали (а. с. 66 оборот, 67).
Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_4 таОСОБА_5, які пояснювали, що взимку кожного райку ґанок та сходинки магазину очищаються від льоду та снігу та посилаються відсівом, оскільки свідки знаходяться в трудових відносинах з відповідачем і можуть мати зацікавленість у розгляді справи.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав доказів, які б безперечно спростовували доводи позивача, стосовно неналежного стану ґанку в день його падіння. Акт НОМЕР_1 про нещасний випадок невиробничого характеру, який міститься в матеріалах справи та з якого видно, що сходи та ґанок магазину "Ювілейний" відповідають СНІП та ДСТУ, очищені від залишків снігу та льоду, а їхня поверхня була посилана відсівом, не може бути доказом відсутності вини відповідача у спричиненні шкоди ОСОБА_1. 30.01.2006 року, оскільки даний акт було складено більше ніж через місяць після нещасного випадку - 09.03.2006 року.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, в сумі 263 грн., яка підтверджується наданими позивачем квитанціями.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також інших обставин, які мають істотне значення.
З урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 500 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати в сумі 111 грн., які позивач мав понести у зв'язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанціях.
Клопотання ОСОБА_1. про повернення зайво сплачених сум державного мита за розгляд справ в суді першої інстанції не підлягає задоволенню, оскільки дане питання згідно ст. 83 ЦПК України повинно вирішуватись ухвалою суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 11 липня 2006 року по цій справі скасувати та постановити нове рішення наступного змісту:
"Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія КМК" про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ "Торгово-промислова компанія КМК" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 263 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн. та судові витрати в сумі 111 грн. В іншій частині позов залишити без задоволення."
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: