26 червня 2006 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Барсукова В.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2006 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 18818 грн. 08 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та на користь ОСОБА_4 150 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Задовольняючи позов частково, суд правильно виходив із того, що 3 серпня 2003 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої позивачі зазнали шкоди. Вина відповідача підтверджена наявними у матеріалах постановами про адміністративне стягнення та про відмову в порушенні кримінальної справи; поясненнями сторін; протоколом та постановою суду.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.