21 червня 2006 року м. Київ
головуючого Дідківського А.О.,
суддів: Григор'євої Л.І., Балюка М.І.,
Барсукової В.М., Волкова О.Ф., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виробничого кооперативу (далі-ВК) “Північ» про відшкодування шкоди,
У жовтні 2003 року позивач звернувся в суд із зазначеними вимогами до відповідача, мотивуючи їх тим, що останній за судовим рішенням зобов'язаний повернути йому металевий гараж у комплекті із шафою та сплатити моральну шкоду - 1000 грн. У частині моральної шкоди рішення суду виконано, а в частині повернення гаража - відповідач ухиляється від виконання. Вартість гаража становить 18399 грн. 15 коп. ОСОБА_1 просив стягнути зазначену суму, а також моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2003 року позов задоволено частково. У частині вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 березня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено ухвалу про закриття провадження в цій справі.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 березня 2004 року й залишити без зміни рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 19 вересня 2000 року з ВК “Північ» на користь позивача стягнуто 1000 грн. моральної шкоди та зобов'язано повернути ОСОБА_1 металевий гараж у комплекті із шафою.
У частині відшкодування моральної шкоди рішення суду виконане, а в решті - не виконане.
Ухвалою Деснянського районного суду від 30 липня 2003 року роз'яснено рішення суду від 19 вересня 2000 року, яким визначено вартість гаража в комплекті із шафою в сумі 18399 грн. 15 коп.
25 червня 2003 року відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві згідно з п. 3 ст. 40, ст. 76 Закону України “Про виконавче провадження», повернув виконавчий лист без виконання.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про стягнення з відповідача вартості гаража в комплекті із шафою, суд першої інстанції дійшов посилкового висновку про підставність заявлених вимог, без урахування судового рішення від 19 вересня 2000 року, яке набрало законної сили.
Скасовуючи зазначене рішення та закриваючи провадження в справі згідно з п. 3 ст. 227 ЦПК України, апеляційний суд правильно вважав, що даний спір сторін вже вирішено судовим рішенням від 19 вересня 2000 року й позивач не позбавлений можливості звернутися із заявою про зміну способу виконання рішення суду від 19 вересня 2000 року.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що судові рішення постановлені з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Оскільки порушень або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при перевірці постановленої ним ухвали в касаційному порядку не встановлено, то колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а зазначене судове рішення залишити без зміни.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду міста Києва від 25 березня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.О. Дідківський
Судді: Л.І. Григор'єва
В.М. Барсукова
М.І. Балюк
О.Ф. Волков