18 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
суддів : Бутенка В.І.(доповідач),
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.І.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи № 2-1081/05 за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов'язати Одеський ОВК здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, запровадженої Указом Президента України №173 від 23.02.2002р.; щомісячної надбавки у розмірі 90% грошового забезпечення за безперервну службу, встановленої Указом Президента України №389/03 від 05.05.2003р.; щомісячної надбавки у розмірі 40% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України №847 від 14.07.1999р. і премії в розмірі 33,3%, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000р. та стягнути з відповідача недоотриману пенсію.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він був звільнений в запас з військової служби в грудні 1977 року.
За час після його звільнення неодноразово підвищувалось грошове забезпечення військовослужбовців, в зв'язку з чим відповідно підвищувались пенсії особам, що звільнились з військової служби після запровадження вказаних надбавок до грошового забезпечення військовослужбовців.
Позивач вважав, що розмір його пенсії повинен бути перерахований згідно змін в грошовому забезпеченні військовослужбовців, а тому звернувся з відповідною заявою до відповідача, проте останній йому в цьому відмовив.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2005 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій ставить питання про їх скасування та постановлення нового рішення про задоволення його позовних вимог.
При цьому в скарзі він посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з тим, що при звільненні з дійсної військової служби ОСОБА_1 призначена пенсія у відповідності з правилами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Згідно ст. 43 названого Закону, пенсії особам, які мають право на неї за цим законом, та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення : окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військові звання; процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», щомісячні надбавки, передбачені Указами Президента України №173 від 23.02.2002р. та №389 від 05.05.2003р., відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.
Крім того, Закон України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 пенсія була призначена у 1977 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової служби у Збройних Силах України.
В період проходження військової служби ОСОБА_1 вказані надбавки не отримував, а тому підстав для перерахунку пенсії позивачу не вбачається.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.