19 липня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого-судді: Ліпського Д.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А., Юрченка В.В.
при секретарі : Малиніній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу № 22А-1485/2005 р за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2005 року,
ОСОБА_1. звернувся з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2005 року.
Зазначає, що в вересні 2004 року звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці, в якій просив визнати дії працівників Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці при проведенні оперативно - розшукової діяльності та огляду присадибної ділянки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 неправомірними. Зобов»язати керівництво Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці надати йому повну інформацію про обставини заведення оперативно - розшукової справи за фактом проведення огляду за місцем його мешкання.
Свої позовні вимоги, мотивував тим, що 8 липня 2004 року працівниками ГБНОН лінійного відділу на ст.. Лозова УМВС України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порушення чинного законодавства у відсутності власника та без його згоди провели огляд належної йому присадибної земельної ділянки та вилучили декоративні квіти, що стало підставою для порушення кримінальної справи проти його дружини ОСОБА_4.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 січня 2005 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 січня 2005 року залишено без змін.
Вказуючи на допущені судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, ОСОБА_1. просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 8 липня 2004 року працівниками ГБНОН лінійного відділу на ст.. Лозова УМВС України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку проведення операції «Мак» була оглянута земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1. Був також складений протокол огляду місця події від 8 липня 2004 року та вилучено сто дев»ять рослин маку. При відібранні пояснень у ОСОБА_4 їй роз»яснювались положення ст.. 63 Конституції України і вона в присутності понятих відмовилась від підпису в поясненні. Розписатися в протоколі огляду ОСОБА_4 відмовилась, пояснивши, що рослини маку вона вирощувала з декоративною метою, як квіти.
Суд першої інстанції при розгляді справи по суті встановив, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що на підставі фактів, встановлених працівниками міліції при проведенні огляду місця події та вилучення рослин маку, які оскаржені заявником, порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4, в ході судового розгляду якої буде дана належна оцінка процесуальним документам працівників міліції, складеним при огляді місця події та вилученні рослин маку.
Суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді скарги ОСОБА_1 обґрунтовано виходили з меж її розгляду в порядку цивільного судочинства, визначених Конституцією України та Законом України «Про звернення громадян», та не вирішували питання щодо спірних правовідносин, які регулюються кримінально - процесуальним законодавством.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року N 6-рп/2001 визначено, що відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах регламентується цим Кодексом.
Кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному главою 31-А ЦПК України.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: Ліпський Д.В.
Судді: Юрченко В.В.
Амєлін С.Є.
Весельська Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.