12 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого-судді Бутенка В.І.,
суддів : Лиски Т.О.,
Гончар Л.Я.,
Сороки М.О.,
Панченка О.І.,
при секретарі Якименко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії чи бездіяльність службової особи, -
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії службової особи помічника судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Супрунової Оксани Василівни.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що Супрунова О.В. перевищила свої повноваження, привласнивши повноваження судді.
Такі дії, на думку скаржниці, полягали в тому, що 05 серпня 2004 року ОСОБА_1 була викликана в приміщення Ленінського районного суду м. Кіровограда, де під час бесіди з нею Супрунова О.В. почала з'ясовувати обставини справи та зобов'язалась до 10.08.2004 р. надати письмову відповідь по суті матеріалів, чим привласнила повноваження судді.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2004 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено в зв'язку з тим, що помічник судді Супрунова О.В. не є суб'єктом оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2005 року це рішення залишено без змін.
На протокол судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 подала зауваження, які ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2005 року задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення вимог її скарги.
При цьому в скарзі вона посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її скарги, суд першої інстанції виходив із того, і апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що помічник судді Ленінського районного суду м. Кіровограда не може виступати у даному випадку суб'єктом оскарження, оскільки він не наділений організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими повноваженнями, як того вимагає ч. 3 ст. 2481 ЦПК України ( в редакції 1963 року).
Відповідно до вказаної статті кодексу, громадянин має право звернутися до суду (військовослужбовець - до військового суду) зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи. До суб'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду (суб'єкти оскарження), належать: органи державної виконавчої влади та їх службові особи; органи місцевого самоврядування та їх службові особи; керівники установ, організацій, підприємств і їх об'єднань незалежно від форм власності; керівні органи і керівники об'єднань громадян, а також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов'язки або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.
Згідно ст. 130 Закону "Про судоустрій" та Закону України "Про державну службу", зазначеними повноваженнями помічник судді не наділений, до того ж, переконливих доказів щодо порушення Супруновою О.В. вимог вказаних законодавчих актів ОСОБА_1 судам як першої, так і апеляційної інстанції не надала.
Стосовно доводів ОСОБА_1 щодо порушень апеляційним судом норм процесуального права при винесенні ухвали від 28 квітня 2005 року та ухвали від 16 травня 2005 року, колегія суддів вважає їх такими, що не можуть бути прийнятими до уваги, виходячи з наступного.
Посилання ОСОБА_1 на той факт, що апеляційним судом в оскаржуваних ухвалах не зазначено осіб, які беруть участь у справі, та не відображено заявлених нею клопотань, спростовується матеріалами справи, оскільки вказані відомості містяться у протоколах та журналах судових засідань від 22 березня 2005 року (а.с. 80), від 27 квітня 2005 року (а.с. 85-87), від 28 квітня 2005 року ( а.с. 89-90), та від 16 травня 2005 року (а.с. 105-107).
Також необґрунтованим є посилання заявниці на те, що ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2005 року підписано тільки головуючим судового засідання, оскільки в зазначеній ухвалі наявні три підписи суддів, які брали участь у судовому засіданні, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 109).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення постановлені у відповідності із вимогами норм матеріального і процесуального права, порушень зазначених норм при розгляді справи судами допущено не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2004 року і ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2005 року та від 16 травня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.