25 вересня 2006 року м.Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Бим М.Є., перевіривши касаційну скаргу відділення Державного казначейства у Тернопільському районі Тернопільської області на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 01 березня 2006 року, у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» до фінансового управління Тернопільської районної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, відділення Державного казначейства у Тернопільському районі Тернопільської області, про стягнення суми у відшкодування витрат за надані пільги при оплаті за електроенергію реабілітованим особам, -
Відділення Державного казначейства у Тернопільському районі Тернопільської області подало до Вищого господарського суду України (через Львівський апеляційний господарський суд) касаційну скаргу на зазначене судове рішення, яка листом Львівського апеляційного господарського суду № 5/169-2516 від 10.04.2006р. разом зі справою направлена до Вищого адміністративного суду України. Одночасно відділення Державного казначейства у Тернопільському районі Тернопільської області направило касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Як вбачається з касаційної скарги та матеріалів справи, ВАТ «Тернопільобленерго» зверталось до суду з позовом до фінансового управління Тернопільської районної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про стягнення 28737,21 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за надані пільги при оплаті за електроенергію реабілітованим особам, відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки в даній справі позивачем не заявлено вимогу вирішити публічно-правовий спір, спір підвідомчий господарським судам.
Згідно ст.108 Господарського процесуального кодексу України касаційною інстанцією в господарських справах є Вищий господарський суд України.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділення Державного казначейства у Тернопільському районі Тернопільської області слід відмовити, а касаційну скаргу зі справою направити за підвідомчістю до Вищого господарського суду України.
Керуючись ст.108 ГПК України, ст.109, ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділення Державного казначейства у Тернопільському районі Тернопільської області на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 01 березня 2006 року - відмовити.
Касаційну скаргу відділення Державного казначейства у Тернопільському районі Тернопільської області на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 01 березня 2006 року зі справою направити за підвідомчістю до Вищого господарського суду України.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя М.Є.Бим